У справі №404/4551/19 Верховний Суд дійшов висновку, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Так, у ч. 1 ст. 215 КАС України зазначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, – у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.
Втім апеляційним судом було здійснено своє вільне тлумачення даної норми, що могло привести до порушення права сторони у справі на апеляційне оскарження рішення адміністративного суду. У цій справі судом було винесено рішення про відмову у задоволенні позову водія на рішення працівника поліції про вчинення позивачем порушення ПДР. При цьому справу було розглянуто за відсутності позивача.
Незадоволений таким рішенням водій подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Проте, апеляційний суд спочатку залишив вказану скаргу без руху, а потім відмовим у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених позивачем підстав для його поновлення.
Ухвалу апеляційного адміністративного суду було вмотивовано тим, що перебіг строку подання апеляційної скарги починається з дня проголошення судового рішення, а не з дня вручення його копії. З рішенням районного суду позивач мав можливість ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень після його оприлюднення. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження.
Натомість Касаційний адміністративний суд із такими висновками суду апеляційної інстанції не погодився.
Мотивуючи своє рішення КАС в своїй постанові вказав, що ч. 4 ст. 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Справи цієї категорії є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, тому надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Тож, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення, встановити дату отримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати. Проте, у порушення норм Кодексу адміністративного судочинства ним цього зроблено не було, що і стало підставою для скасування ухвали апеляційного адміністративного суду
Ключові слова: адміністративне судочинство, КАС, єдиний державний реєстр судових рішень, ЄДРСР.
Write a comment: