У справі № 554/1251/20 позивачка звернулась до суду із позовом про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім’єю без шлюбу.
Позовна заява обґрунтована тим, що вона та її співмешканець почали проживати у квартирі, де вони були зареєстровані зі своїми дітьми, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виховували її дітей проте шлюб не зареєстрували.
У подальшому вони за спільні кошти та в інтересах сім’ї придбавали житло, де були зареєстровані та спільно проживали однією сім’єю.
Після смерті її співмешканця відкрилась спадщина, тому вона звернулась до приватного нотаріуса. Проте, у зв`язку із відсутністю свідоцтва про реєстрацію шлюбу між нею та спадкодавцем, нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Просила встановити факт її проживання зі співмешканцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Суди попередніх інстанцій задовольнили позовну заяву в повному обсязі.
Касаційна скарга міської ради мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам, суд безпідставно врахував показання свідків та без доведення обставин ведення спільного господарства необґрунтовано дійшов висновку про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
КЦС зазначив наступне.
Можливо встановити ознаки подружніх відносин, зокрема ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, правильно застосували наведені вище норми матеріального права, дали належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту спільно проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Ключові тези: сімейні спори, фактичні шлюбні відносини, підтвердження факту спільного проживання, показання свідків, докази придбання майна, встановлення юридичного факту, ознаки сім’ї, підтвердження існування сім’ї, фактичні шлюбні відносини, доказування у сімейних спорах, доказування факту спільного проживання, підтвердження фактичного шлюбу.
Write a comment: