Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 758/10761/13-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Скарга мотивована тим, що у провадженні Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області на виконанні знаходиться виконавчий лист № 758/10761/13-ц про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки – ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 19 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
У порядку спадкування за законом, після померлої матері, він набув право власності на 1/2 частку квартири. Інша 1/2 частка квартири належала йому відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 серпня 2006 року Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м. Києва, на підставі розпорядження (наказу) від 11 серпня 2006 року № 617.
07 вересня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А., зареєстрованого у реєстрі за № 4949, він відчужив належну йому квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 . Продаж вчинено за 964 920 грн, що еквівалентно 34 000 доларів США.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_2 про проведення перерахунку аліментів з урахуванням доходу, отриманого боржником від відчуження нерухомого майна, начальником Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області Редьком О. О. було включено до доходів, з яких утримуються аліменти, вартість продажу заявником вказаної вище квартири, що призвело до виникнення у нього заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 12 лютого 2019 року склала 241 230 грн (1/4 частина від 964 920 грн).
Посилаючись на те, що державний виконавець при визначенні розміру аліментів необґрунтовано включив до його доходів за лютий 2019 року грошові кошти, отримані від продажу квартири, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірними дії начальника Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області Редька О. О. про стягнення аліментів у розмірі 241 230 грн; визнати незаконною та скасувати постанову начальника Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області Редька О. О. про арешт майна боржника від 12 лютого 2019 року.
Тлумачення положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.
Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб’єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.
Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.
Тлумачення наведених вище норм права дає підстави для висновку, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
Ключові слова: Сімейний спор, аліменти, Верховний суд, судова практика, виконавче провадження.
Write a comment: