К кому обращаться с исковым заявлением, если собственник веб-сайта неизвестен, а информация изложенная на нем не соответствует действительности, унижает честь и достоинство, вредит деловой репутации и является общедоступной?

Истица обратилась в суд к неизвестному ответчику и получила постановление о том, что ей предоставлен срок на устранение ошибок. Аргументируя такое решение, Суд сослался на возможность истребования информации у администратора системы регистрации и учета доменных названий и адресов украинского сегмента сети Интернет.

Фабуда судового акту: Позивач звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просив суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію особи інформацію, оприлюднену у формі статті на сайті.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2019 року по справі № 522/10710/19, суддя залишив без руху подану заяву, оскільки остання повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

При цьому за загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути поданий до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження змагальність, диспозитивність тощо.

Крім того, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя зазначив, що підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес», який діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 22.11.2017 року, що підтверджує його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформації про їх встановлення, видає такі довідки на протязі 10 днів, для чого заявнику необхідно подати мотивований та аргументований запит.

Враховуючи викладене, суддя зауважив, що для вирішення питання прийняття позовної заяви до провадження позивач повинен зазначити у позові дані про відповідача та ухвалив залишити без руху позовну заяву до невідомої особи та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме:  позивачу необхідно зазначити у позові дані відповідача та необхідно подати до суду довідку Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).

Ключевые слова: веб-сайт, клевета.

Write a comment:

*

Your email address will not be published.

logo-footer