Посилання для ознайомлення з текстом рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89008786

Ключові тези:

  1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі № 920/13/19 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничого акціонерного товариства «ВНДІкомпресормаш» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» 1 050 799,88 грн пені, 993 999,89 грн штрафу за неналежне виконання умов договору поставки станцій газових поршневих (закупівля товару за власні кошти) № 616/17 від 29.05.2017 та витрати по сплаті судового збору в сумі 61 343,99 грн. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
    Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничого акціонерного товариства «ВНДІкомпресормаш» 4 089 599,53 грн за поставлений товар згідно умов договору поставки станцій газових поршневих (закупівля товару за власні кошти) №616/17 від 29.05.2017 та витрати по сплаті судового збору в сумі 61 343,99 грн.
  2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
  3. 25.07.2019 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач за первісним позовом просив суд прийняти додаткову постанову про стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

3.1. Зазначене клопотання мотивоване тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), перелік яких наведено у акті про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» та Адвокатським бюро.

  1. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 клопотання Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з розглядом справи №920/13/19 в суді апеляційної інстанції.

5.1. Вказану додаткову постанову апеляційний суд мотивував тим, що заявлені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) до відшкодування витрати у сумі 60 000 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають задоволенню.

  1. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги — це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
  2. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
  3. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
  4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
  5. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
  6. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
    1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
    2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
    — подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи; — зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
    3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
    15. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
    16. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
    1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
    2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
    17. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
  7. У даній справі судом апеляційної інстанції установлено, що Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» у відзиві на апеляційну скаргу повідомило про те, що очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, за результатами апеляційного перегляду справи, загальна сума яких за попереднім розрахунком становить 60 000 грн, а також про те, що відповідні докази понесення та сплати судових витрат на професійну правничу допомогу (договори, акти, рахунки, платіжні доручення) будуть надані після здійснення розрахунків з адвокатським бюро, згідно умов укладеної угоди.
  8. Враховуючи те, що постанову судом апеляційної інстанції ухвалено 22.07.2019, а з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №920/13/19 (до якого додано докази на підтвердження понесення таких витрат) заявник звернувся до суду 25.07.2019, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання заявником вимог, установлених частиною восьмою статті 129 ГПК України.
  9. При цьому, апеляційним судом надано оцінку доводам позивача за первісним позовом, які викладені у запереченнях на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу стосовно недотримання заявником вимог статті 129 ГПК України, що тягне за собою втрату права на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

✔Слід зазначити, що зміст частини восьмої статті 129 ГПК України визначає алгоритм дій учасників процесу, за умови дотримання яких суд приймає до розгляду відповідне клопотання сторони. Так, у сторони спору виникає право на подання відповідних доказів понесення розміру судових витрат за умови попереднього подання заяви, в якій вона має повідомити суд про намір подати відповідні докази понесених судових витрат та термін, в який подаються такі докази.
✔Установивши, що зазначені вимоги процесуального закону в повній мірі було дотримано Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», суд апеляційної інстанції правомірно відхилив вищевказані доводи. З огляду на наведене, аналогічні доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

  1. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
  2. Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
    1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
    2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
    3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
    4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
  3. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
  4. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
  5. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
  6. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
    1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
    2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
    3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
    4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
  7. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
  8. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
  9. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
  10. При цьому, обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
  11. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
  12. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов’язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв’язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18).

 

  1. Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 між Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» та Адвокатським бюро укладено договір №01-07/09 про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокатське бюро бере на себе зобов’язання надавати правову допомогу клієнту за його дорученням на умовах і в порядку визначених даним договором, а клієнт зобов’язується прийняти та оплатити надану правову допомогу, обсяг та види якої, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди визначаються в додаткових угодах до договору.

 

  1. У додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 01-07/19 від 01.07.2019 обумовлено повноваження Адвокатського бюро щодо представництва інтересів клієнта у господарській справі №920/13/19 та гонорар, який становить 60 000,00 грн.
  2. Судом апеляційної інстанції досліджено надані заявником докази на підтвердження об’єму наданих послуг та установлено, що надання Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги підтверджується доданими до клопотання про розподіл судових витрат копіями договору про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019; додатковою угодою №1 від 01.07.2019 до договору про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019; актом про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019, підписаного сторонами 22.07.2019 та в якому міститься опис правої допомоги (надання послуг), а саме: вивчення матеріалів справи №920/13/19, аналіз апеляційної скарги, аналіз судової практики у подібних справах, проведення внутрішнього обговорення та формування правової позиції ПрАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» у справі №920/13/19 співробітниками Адвокатського бюро, проведення зустрічей, підготовка та подання відзиву, підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні; копією рахунку №1 від 17.07.2019 на оплату правової допомоги; копією платіжного доручення №6362 від 19.07.2019 про оплату гонорару за додатковою угодою № 1 до договору №01-07/19 від 01.07.2019 на суму 60 000 грн; копією наказу №1 від 22.05.2019 про прийняття на роботу помічника адвоката.

 

  1. Так, судом апеляційної інстанції враховано, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн складає 0,7 % від загальної ціни позову за первісним та зустрічним позовами (8 179 199,06 грн), що відповідає необхідним критерієм співмірності.

 

  1. Крім того, апеляційним судом спростовано доводи позивача за первісним позовом про те, що опис виконаної правничої допомоги (послуг), наведений в акті про надання правової допомоги, є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, посилаючись, зокрема, на невідповідність розміру визначених адвокатським бюро вартістю робіт, виконаних помічником адвоката та розміром посадового окладу цього помічника, з тих підстав, що визначений адвокатським бюро розмір посадового окладу помічника адвоката не впливає на визначення вартості послуг, наданих за договором про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019 (гонорару).
  2. Відхиляючи доводи позивача за первісним позовом в частині невідповідності фактичної кількості годин, витрачених помічником адвоката та самим адвокатом при наданні правничої допомоги та кількості годин, зазначених у акті про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №01-07/19 від 01.07.2019, підписаного сторонами 22.07.2019, апеляційний суд вказав, що такі доводи є припущеннями не підтвердженими належними доказами.
  3. Встановивши, що наданими відповідачем за первісним позовом доказами підтверджується понесення останнім витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи на суму 60 000,00 грн, відхиливши доводи позивача за первісним позовом, викладені у запереченні на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (які також є доводами касаційної скарги), та яке не містить клопотання про зменшення розміру таких витрат, з урахуванням співмірності відшкодування витрат у сумі 60 000 грн із складністю справи, враховуючи встановлений наданий адвокатським бюро обсяг послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим часом на надання таких послуг, що відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

 

Write a comment:

*

Your email address will not be published.

logo-footer