У справі №915/36/20 ТОВ звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст.34 КУзПБ.
Згідно з ч.6 ст.39 КУзПБ суд відмовляє у відкритті провадження, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який має вирішуватись у позовному провадженні.
Відповідно, суд постановив ухвалу про відмову, оскільки борг ТОВ перед банком мав спірний характер.
Однак, КГС із таким висновком не погодився.
Зауважив, що у даній справі ініціатором відкриття провадження є сам боржник.
Відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до суду із заявою про відкриття провадження, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань в повному обсязі перед іншими кредиторами та в інших випадках, передбачених Кодексом.
При цьому подання відповідної заяви саме боржником свідчить про відсутність між ним та кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки він сам визнає ці обставини.
Тобто спір про право відсутній.
Отже, ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство боржником виключає можливість застосування судом до таких правовідносин ч.6 ст.39 КУзПБ як підстави для відмови у відкритті провадження. Цією нормою охоплюються відносини щодо ініціювання провадження особою, відмінною від боржника, тобто кредитором.
Також КГС наголосив, що на момент подачі заяви боржником повинні бути надані документи (договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.
Інакше таке банкрутство матиме ознаки фіктивного.
Ключові слова: наслідки неможливості виконання грошових зобов’язань боржника, умови прийняття справи про банкрутство до розгляду, процедура перевірки обґрунтованості вимог заявника.
Write a comment: