У справі № 671/308/20 позивач звернулась до суду з позовом до про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтований тим, що після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями.
Її батько залишив заповіт, яким заповів усе своє майно в рівних частинах їй та брату. Позивач часто хворіла, доступу до документів не мала, а тому не знала про цей заповіт.
Державний нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини у зв`язку з пропуском строку для її прийняття.
Вважала, що з поважних причин пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту батька на її користь.
КЦС вказав, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Встановивши, що позивач є дочкою померлого, а тому незалежно від наявності заповіту на її ім`я, вона, у випадку, якщо бажала би прийняти спадщину, мала можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у цій справі підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини.
У випадку якби позивач не була спадкоємцем першої черги вона дійсно б не мала підстави звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, аж доки б не дізнався про існування заповіту і така обставина могла бути підставою для подання заяви про надання додаткового строку.
Ключові тези: пропуск строку на прийняття спадщини, спадкові спори, поновлення строку на прийняття спадщини, строки прийняття спадщини, правові наслідки пропуску спадкоємцем строку, підстави поновлення строку для прийняття спадщини, обов’язки спадкоємця, прийняти спадщину, поновити строк на прийняття спадщини, право на спадкування, спадкоємці першої черги, видача свідоцтва про право на спадщину.
Write a comment: