КЦС ВС: факт перебування осіб у шлюбі в період, коли вартість особистого майна збільшилася, не є підставою для визнання його об’єктом спільної власності

Позивач у справі №161/17237/19 звернувся із позовом до колишньої дружини про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що під час шлюбу колишня дружина отримала в дарунок незавершений будівництвом житловий будинок. Позивач стверджував, що за його кошти було завершено будівництво та добудовано господарські споруди.

КЦС ВС не погодився з доводами позивача та відмовив у задоволенні позову з наступних підстав.

У частині першій статті 62 СК України вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналіз частини першої статті 62 СК України свідчить, що визнання майна дружини, чоловіка за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя пов`язується із наявністю у сукупності двох умов:

1) істотність збільшення вартості майна. Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об`єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об`єкт стають малозначними в остаточній вартості об`єкта власності чи у остаточному об`єкті. Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя;

2) істотність збільшення вартості має бути пов`язана зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником. Істотність збільшення має бути пов`язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном. Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна. Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв`язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.

Істотність збільшення має відбутися така, що первинний об’єкт нівелюється чи стає малозначним порівняно з тим, який з’явився під час шлюбу. За загальною практикою враховується значне перетворення — капремонт чи переобладнання. Поточний ремонт або зміна призначення житла без капітального переобладнання не надає підстав для визнання об’єкта спільною сумісною власністю.

Другий чинник істотності такого збільшення має бути пов`язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном. Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя.

Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості саме по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна. Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв`язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.

У цій справі доказів на обґрунтування істотного збільшення вартості будинку внаслідок праці позивача та вкладення ним коштів надано не було.

Ключові слова: судова практика, ВС, КЦС, сімейні спори, спільне майно подружжя, особиста приватна власність подружжя, виникнення спільної сумісної власності подружжя, збільшення вартості особистого майна, поліпшення майна, істотне збільшення вартості майна внаслідок спільних трудових чи грошових затрат другого з подружжя.

Write a comment:

*

Your email address will not be published.

logo-footer