Опублікований перелік постанов Касаційного кримінального суду

Звертаємо увагу відвідувачів сайту на проведену систематизацію постанов Касаційного кримінального суду, а саме:

– Малозначність діяння при грабежі: критерії визначення;

– Критерії необхідної оборони при заподіянні тілесних ушкоджень;

– Врахування загальних засад призначення покарання;

– Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки;

– Доказування перебування особи у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину;

– Намагання засудженого викликати швидку допомогу після вчинення злочину не свідчить про його намір заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, а визнано судом обставиною, що пом’якшує покарання;

– Правильне поєднання основного та додаткового покарань сприяє послідовному здійсненню принципу його індивідуалізації, більш успішному досягненню цілі виправлення та перевиховання засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів;

– Ст. 69-1 КК України;

– Ст. ст. 69, 75 КК України; застосування конфіскації майна тільки при корисливому злочині;

– Ч. 4 ст. 70 КК України;  Ч. 4 ст. 70 КК України;

– Ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України (– ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

– Застосування ч. 5 ст. 72 КК України у часі;

– Застосування ч. 5 ст. 72 КК України;  застосування ч. 5 ст. 72 КК України; застосування ч. 5 ст. 72 КК України; Положення ч. 5 ст. 72 КК України застосовуються у разі попереднього ув’язнення у даному кримінальному провадженні;

– Підстави застосування ст. 75 КК України;

– Обчислення давності виконання вироку;

– Можливе одночасне застосування ст. 75 КК України та Закону України «Про амністію у 2014 році»;

– Епізоди злочинної діяльності окремо не кваліфікуються, навіть якщо один вчинений до постановлення попереднього вироку, а інші після (– вирок суду І інстанції; – вирок апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

– Застосування амністії;

– Визначення судимості; 

– Погроза вбивством;

– За ч. 2 ст. 121 КК України смерть повинна знаходитися у причинному зв’язку із заподіяними тілесними ушкодженнями;

– Розмежування складів злочинів, передбачених ст. 122 і ст. 128 КК України;

– Ст. 149 КК України;

– Тамбур квартир відноситься до «інше приміщення» згідно з диспозицією ст. 185 КК України;

– Підтвердження позиції ВСУ, що була висловлена щодо викрадення майна, що тимчасово вибуло з володіння власника;

– Кваліфікація грабежу;

– Розбій (– вирок суду І інстанції; – ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

– Ч. 4 ст. 187 і ч. 2 ст. 121 КК України;

– Момент закінчення шахрайства;

– Пістолет «ПМР» за своїми конструктивними властивостями хоча і відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї, проте є пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, а тому не є предметом злочину, передбаченого ст. 263 КК;

– Призначення додаткового покарання за ст. 286 КК України;

– Кваліфікація дій за ст. 289 КК України;

– Критерії визначення офіційного документа;

– Доведення умисної форми вини у випадку службового підроблення є обов’язковим;

– Дія закону в часі за ч. 2 ст. 367 КК України;

–Ст. 368 КК України; ч. 3 ст. 368 КК України;

– Провокація злочину (-вирок суду І інстанції; – ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

– Відкриття матеріалів стороною обвинувачення по НСРД; принцип змагальності; вихід за межі пред’явленого обвинувачення право, а не обов’язок суду (– ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

– Прокурор повинен забезпечити явку свідків;

– Підтвердження повноважень захисника;

– Давати пояснення є правом потерпілої особи;

– Обвинувачений, не бажаючи скористатися послугами захисника, міг розумно передбачити наслідки своїх дій;

– Орган влади повинен замінити адвоката або примусити його виконувати свої обов’язки;

– Заміна прокурора у провадженні;

– Оскільки судом ухвалено вирок, а канабіс є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, тому суд у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК прийняв обґрунтоване рішення про знищення вказаного речового доказу, а не конфіскацію згідно ст. 96-1 КК; 

– Показання з чужих слів у випадку смерті потерпілого;

– Висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння; складання протоколу огляду місця ДТП;

– Сума відшкодування витрат на поховання в межах цивільного позову по ст. 286 КК України;

– По 100 тис. відшкодування моральної шкоди кожному із потерпілих за загибель батька внаслідок порушення ПДР відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості;

– Точний час вчинення злочину не обов’язково зазначати; вартість викраденого встановлено зі слів потерпілого (– вирок суду І інстанції; – ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду).

– Стягнення судового збору за цивільним позовом із обвинуваченого;

– Витребування слідчим доказів без отримання тимчасового доступу до документів; експерт може звернутися до лікаря за консультаційним висновком згідно з Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України №6 від 17.01.1995р. (– вирок суду І інстанції; – ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

-Невідкладність огляду місця події; відсутність необхідності тимчасового доступу до документів у випадку їх добровільної видачі ( – ухвала апеляційного суду; – постанова касаційного суду);

 – Для огляду місця події ухвала слідчого судді не потрібна;

– Поверхневий огляд особи; затримання особи;

– Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом в судовому засіданні за участю заставодавця;

– Докази у результаті проведення НСРД є недопустимими, якщо вони отримані у іншому кримінальному провадженні, а в матеріалах даного відсутня ухвала слідчого судді про використання відповідних доказів у даному провадженні згідно ст. 257 КПК;

 – Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про проведення позапланової документальної перевірки;

– Адвокат власника майна має право на оскарження ухвали про арешт;

– Відкриття матеріалів стороні захисту;

– Згідно з КПК України не існує процесуальної дії – пред’явлення обвинувачення; суд може не оглядати речові докази;

– Повідомлення потерпілого про судове засідання;

– Правові наслідки не видалення свідків із зали судового засідання;

– Ч.3 ст. 349 КПК України;

– Судовий розгляд за ч. 3 ст. 349 КПК України після зміни обвинувачення;

– Не допустиме посилання у вироку на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження;

– Зазначення судом у обвинувальному вироку іншої дати вчинення злочину, ніж визначено у обвинувальному акті, є виходом за межі обвинувачення;

– У мотивувальній частині вироку повинні бути зазначені формулювання обвинувачення, зокрема, місце вчинення, спосіб, перелік викраденого майна;

– Викладене у вироку формулювання обвинувачення без зазначення мотиву, мети злочину, конкретного місця вчинення, яке повинно включати повну адресу із зазначенням населеного пункту, є неконкретним, що порушує право засудженого на захист;

– Доказ визнано недопустимим, оскільки слідча дія за участі неповнолітнього підозрюваного проведена у відсутність законного представника і захисника;

– Ч. 2 ст. 416 КПК України;

– Перекваліфікувавши діяння на злочин, за яким кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, суд повинен з’ясувати з цього приводу думку потерпілого.

Сподіваємося, що даний перелік стане Вам у нагоді під час здійснення правозастосовної діяльності !
Ключові слова: практика ВС, Касаційний кримінальний суд, систематизація постанов суду.