ВС/КАС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020 р.

У даній справі позивач у справі на користь якого було постановлено рішення звернувся до суду із заявою про видачу додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою, додавши до нього копію додатку до договору про надання правової допомоги, квитанцію про отримання адвокатом коштів та акт виконаних робіт.

Судом першої інстанції такі вимоги було задоволено.

Проте, апеляційний суд за скаргою відповідача таке рішення скасував і у відшкодуванні витрат відмовив мотивуючи своє рішення тим, що з наданих позивачем документів неможливо встановити факт оплати вказаних послуг, оскільки заявник не надав доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, надаючи до суду як доказ оплати послуг адвоката квитанцію про отримання коштів, виписану самим адвокатом.

Таке рішення апеляційного суду було оскаржено у касаційному порядку.

Касаційний адміністративний суд касаційну скаргу задовольнив та у своїй постанові вказав, що за нормами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та Положення «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Ключові слова: гонорар, адвокат, адвокатська діяльність. 

Write a comment:

*

Your email address will not be published.

logo-footer