У справі № 747/306/19 позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідач отримав від нього в борг 763 390 дол. США, про що склав розписку. Оскільки у визначений строк позику не повернув та має непогашену заборгованість позивач звернувся до суду з позовом до нього про стягнення боргу. Після відкриття провадження боржник відчужив свій будинок у власність за договором купівлі-продажу.
Таким чином позивач вважає, що даний договір є фіктивним, укладеним з метою уникнення боржником виконання зобов`язання щодо сплати йому боргу.
Верховний Суд погодився з аргументами позивача і зазначив наступне.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:
особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;
наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);
враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Отже, перехід права власності на житловий будинок через вісім днів після відкриття провадження у справі про стягнення з боржника на користь позивача боргу за договором позики свідчить про мету приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору позики, свідчить про недійсність правочину та порушує права позивача як позикодавця.
Ключові тези: підстави недійсності правочинів, стягнення заборгованості, принцип недопустимості зловживання правами, межі здійснення цивільних прав.
Write a comment: