У своїй постанові від 15 квітня 2020 у справі №365/322/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглядали питання щодо визначення прізвища дитини.

  Відмовляючи в задоволенні позову в частині визначення прізвища дитини за прізвищем батька та внесення відповідних змін до актового запису про народження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позову в цій частині, оскільки дитина проживає з матір’ю, більше з нею контактує, має більшу емоційну прив’язаність до матері. ОСОБА_3 виповнилося 5 років, увесь цей час вона живе і позиціонує себе саме з прізвищем «ОСОБА_3». У сучасних реаліях прізвище матері не створює жодного психологічного дискомфорту для дитиниза умови належного виконання батьком своїх обов’язків та його участі у вихованні дитини.

   Касаційний цивільний суд погодився з такою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

   Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

   Згідно з частиною п’ятою статті 148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

  Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни прізвища дитини, оскільки дитина від народження проживає з матір’ю, має прізвище матері «ОСОБА_3», позивач не довів необхідність такої зміни, а також того, що зміна прізвища буде відповідати інтересам, психологічному та гармонійному розвитку дитини. При цьому суди врахували висновок органу опіки та піклування районної державної адміністрації, яким визнано за доцільне не змінювати прізвища малолітньої дитини, враховуючи її емоційний стан, внутрішній дискомфорт і прив’язаність до матері.

  Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року рішення Згурівського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року в незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року залишено без змін.

  З повним текстом постанови постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 365/322/17 (провадження № 61-4097св19) можна ознайомитися за посиланням:http://reyestr.court.gov.ua/Review/88834060

 

Write a comment:

*

Your email address will not be published.

logo-footer