Договір – це документ, що засвідчує угоду двох чи більше юридичних чи фізичних осіб про встановлення, зміну або припинення їх спільних дій щодо зафіксованих у ньому цивільних прав та обов’язків.

По розподілу між сторонами правий і обов’язків договори поділяються на односторонні (в одного боку лише права, в іншого лише обов’язки) і двосторонні (правами та обов’язками наділені обидві сторони).

Договори є правовими документами. Укладання договору починають із пропозиції його укласти – напрями оферти. Оферта має містити основні умови запропонованої угоди. Ухвалення пропозиції іншою стороною вважають акцептом (згодою).

Різновиди договорів: про купівлю-продаж, про постачання продукції, оренду приміщень, про будівництво об’єктів тощо.

У договорі сторони визначають правничий та обов’язки. Наприклад, прийому працювати укладають трудовий договір між громадянами та організаціями. Одна сторона – громадянин – бере на себе обов’язок виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, виконувати внутрішній розпорядок організації тощо. Інша сторона – організація – зобов’язується виплачувати заробітну плату та створити умови для роботи.

Сторонами договору можуть виступати як фізичні, і юридичних осіб, включаючи різні публічно-правові освіти (міжнародні організації, держава та інших.) використовується у трьох значеннях: договір як правоотношение; як юридичний факт, що породжує зобов’язання; як документ, що фіксує факт виникнення зобов’язань щодо волі його учасників.

Найчастіше конфлікт інтересів відбувається за зобов’язаннями, пов’язаними з невиконанням таких угод:

• договір поставки. Суперечки за договорами виникають через: пізнє постачання товарів, прострочення платежів, заміни неякісної продукції;
• договір оренди: стягнення заборгованості, повернення предмета оренди, перевага у укладанні нової угоди, застосування неустойки;
• договір страхування: відшкодування страхових ризиків; оскарження страхової суми;
• договір підряду: стягнення заборгованості, неустойки, усунення недоліків;
• договір перевезення: застосування неустойки за неякісне надання послуг;
• відшкодування шкоди;
• договір комісії: стягнення винагороди за послуги, відшкодування збитків внаслідок недобросовісної роботи комісіонера;
• договір зберігання: відшкодування збитків, які виникли під час зберігання товару, стягнення оплати за надані послуги;
• договір позики: повернення боргу, застосування неустойки;
• договір лізингу: стягнення лізингових платежів, заперечення платежів, невиконання умов договору, розірвання договору.

Розгляд суперечок за договорами можливий двома способами: досудовим порядком, у судовому порядку.

Досудовий порядок вирішення спорів за договорами здійснюється без судових органів. Врегулювання конфлікту сторін у досудовому порядку є надзвичайно ефективним засобом. Суперечки за договорами вирішуються в стислі терміни і між сторонами можуть залишитися партнерські відносини. Головне, щоб обидві сторони зрозуміли, що це найбільш прийнятне рішення, і прагнули його виконання.

Досудовий порядок включає такі форми вирішення спорів сторін у договорі:

• Претензійний порядок врегулювання розбіжностей;
• Адміністративний порядок.

Претензійний порядок врегулювання розбіжностей здійснюється без звернення до суду, проте на відміну від самозахисту необхідно звертатися до правопорушника, який може задовольнити вимоги (претензії).

При неотриманні відповіді на претензію або незадоволенні її (повним або частковим) заявник претензії може подати позов до суду.

Захист прав сторони у договорі здійснюється шляхом звернення до вищої інстанції зі скаргою або із заявою.

Державні органи розглядають скаргу чи заяву та вирішують суперечку по суті.

У разі відмови у вирішенні спору державними органами, а також у разі неотримання відповіді на заяву (скаргу) сторона в договорі звертається для вирішення спору до судових органів.

Досудовий (претензійний) порядок, якщо він не передбачений законом чи договором, не є обов’язковим. У цьому випадку підприємець подає заяву безпосередньо до суду, оминаючи досудове врегулювання.

Судова процедура займає багато часу, сил та коштів, але головне – правильно довести перспективу вирішення договірних спорів у суді та не допустити виникнення пов’язаних із цим ризиків у комерційній діяльності опонента. І ніхто, крім постійно практикуючого юриста, не зможе пов’язати в одне кілька проблем і знайти всіх, хто задовольняє рішення.

Пропонуємо скористатися послугами професійних юристів нашої компанії, які добре знають свою справу та мають великий досвід та знання.