Яке майно не підлягає вилученню в ході виконавчого провадження: Аналіз Закону № 4833-IX

Виконавче провадження — це фінальна стадія юридичного конфлікту, яка забезпечує примусове виконання судових рішень. Проте держава гарантує, що стягнення боргів не може переходити межі людяності та позбавляти громадянина базових засобів до існування. Закон чітко визначає вичерпний перелік майна, яке не може бути вилучене чи арештоване навіть за наявності великого боргу. В умовах воєнного стану цей захист був суттєво посилений, а новітні законодавчі зміни поєднали глибоку цифровізацію процесів із розширенням соціальних гарантій для найбільш вразливих категорій населення, зокрема військовослужбовців та мешканців зон бойових дій.

✅ Головна думка: Примусове стягнення не може позбавити людину базових життєвих потреб та єдиного житла — цей непорушний принцип зберігається і додатково посилюється новими змінами до законодавства в умовах війни.

Деталі законодавчих змін: Що не можна вилучати

Фундаментальним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про виконавче провадження», який закріплює базовий імунітет майна боржника. Відповідно до нього, стягнення категорично заборонено звертати на предмети першої необхідності (одяг, взуття, постіль, засоби гігієни), критично важливі медичні засоби та ліки, мінімальний набір меблів і побутової техніки, необхідний для щоденного виживання. Крім того, недоторканними є продукти харчування і вода (або кошти на їхнє придбання), паливо для приготування їжі та опалення приміщення, державні нагороди та пам’ятні відзнаки. Окремо захищене майно, необхідне для професійної діяльності, якщо воно є єдиним джерелом доходу боржника, та специфічні види сільськогосподарського майна. Цей перелік покликаний гарантувати, що людина не опиниться на вулиці без засобів для життя.

Окремо варто відзначити кардинальні зміни, які приніс Закон України № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», ухвалений Верховною Радою 7 квітня 2026 року. Цей документ став революційним кроком у сфері балансу інтересів. Згідно з ним, впроваджується повна цифровізація: всі банки підключаються до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Це дозволяє не лише швидко блокувати, але й миттєво (автоматизовано) знімати арешти з коштів та виключати особу з Єдиного реєстру боржників у разі погашення невеликих боргів — на суму до десяти мінімальних заробітних плат. Також розширюється електронна взаємодія між державними реєстрами для уникнення помилок при відчуженні майна.

Особливості та аргументи захисту під час воєнного стану

• Захист базових доходів та коштів: З моменту запровадження воєнного стану припинено звернення стягнення на пенсію та стипендію боржника (за винятком справ про аліменти, відшкодування шкоди здоров’ю/каліцтва та якщо боржник — громадянин рф). Боржнику також законодавчо дозволено користуватися коштами з арештованого банківського рахунку в межах двох мінімальних заробітних плат на місяць. Для цього необхідно лише подати відповідну заяву своєму виконавцю.
• Захист житла військовослужбовців та поріг боргу: Закон України № 4833-IX суттєво посилив гарантії для захисників. На період дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення діє повна заборона (зупинення) на звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців. Для всіх інших громадян поріг заборгованості, за якого виконавець взагалі має право зазіхнути на єдине житло та земельну ділянку під ним, було збільшено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. Також продовжує діяти мораторій на відчуження іпотечного житла за певними категоріями споживчих кредитів.
• Спеціальні правила для зон бойових дій (комунальні борги): Держава визнала несправедливим стягнення комунальних боргів з осіб, чиє майно знаходиться під обстрілами. У провадженнях щодо стягнення заборгованості за послуги ЖКГ на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях (згідно з офіційним переліком), вчинення виконавчих дій зупиняється. Більше того, підлягають обов’язковому зняттю арешти, накладені на кошти чи майно таких боржників, а їхні дані автоматично виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Висновки та поради

Законодавство України чітко стоїть на захисті базових прав громадян навіть у процесі примусового стягнення боргів. Якщо ви опинилися в статусі боржника, пам’ятайте: виконавець не має права забрати у вас останні кошти на їжу, єдине житло (якщо борг не перевищує 50 мінімальних зарплат) або особисті речі. У разі накладення арешту на рахунки, ви маєте невід’ємне право звернутися із заявою про розблокування суми у розмірі двох мінімальних зарплат для щомісячних витрат. Якщо ж ваше майно знаходиться на території бойових дій, а борг стосується комуналки — арешти мають бути зняті. Головна порада: не уникайте контакту з виконавцем, письмово фіксуйте свої права та звертайтеся за юридичним захистом у разі перевищення виконавцем своїх повноважень.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи може виконавець забрати мою єдину квартиру за борг по кредиту?
Відповідь: Ні, якщо сума вашого боргу не перевищує 50 мінімальних заробітних плат (згідно з останніми змінами). Якщо ви військовослужбовець, стягнення на єдине житло зупиняється на весь час воєнного стану та рік після нього незалежно від суми боргу.

Питання: Як зняти арешт з зарплатного рахунку під час війни?
Відповідь: Повністю зняти арешт до погашення боргу не вийде, але ви маєте право користуватися сумою у дві мінімальні зарплати щомісяця. Для цього необхідно подати письмову заяву державному або приватному виконавцю з проханням визначити рахунок для здійснення видаткових операцій.

#ВиконавчеПровадження #ЗахистМайна #Закон4833 #БоргиЖКГ #АрештРахунків #ПорадиАдвоката