Справа Владислава Гераскевича: Чому CAS залишив дискваліфікацію в силі? Юридичний аналіз

Олімпійські ігри 2026 року в Мілані та Кортіні вже увійшли в історію не лише спортивними досягненнями, а й гучним юридичним прецедентом. Ситуація навколо українського скелетоніста Владислава Гераскевича сколихнула суспільство. Спортсмена було відсторонено від змагань через дизайн шолома, присвяченого пам’яті загиблих українських атлетів.

Як адвокат, я, Дмитро Марцонь, проаналізував офіційний медіа-реліз Спортивного арбітражного суду (CAS), опублікований 13 лютого 2026 року. У цій статті ми відкинемо емоції та розберемося в сухих юридичних фактах: чому суд відмовив у задоволенні позову та де проходить межа між свободою слова та спортивними правилами.

Суть конфлікту: Шолом як “політичний жест”?

Конфлікт виник навколо рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) виключити Гераскевича зі стартового списку. Причиною став намір спортсмена виступити в шоломі із зображеннями українських атлетів, які загинули внаслідок війни.

Юридична позиція спортивних чиновників базувалася на наступному:

• • Порушення Олімпійської хартії: Дизайн шолома було розцінено як невідповідність правилам щодо вираження поглядів атлетів (Athlete Expression Guidelines).
  • Рішення МОК: Ще 10 лютого 2026 року МОК зафіксував порушення Хартії, і це рішення залишається чинним, оскільки не було оскаржене в рамках даного провадження.

Аргументація CAS: Співчуття проти Регламенту

Справа розглядалася спеціальним підрозділом CAS (Ad hoc Division) у прискореному режимі — вся процедура зайняла трохи більше 24 годин. Незважаючи на відмову, текст рішення містить важливі нюанси.

1. Розмежування “поля гри” та свободи слова

Ключовий аргумент суду полягає в тому, що свобода слова гарантується на Олімпійських іграх, але вона має територіальні обмеження. Арбітр зазначила, що правила розумно балансують інтереси спортсменів:

• • Де можна висловлюватися: Змішані зони, прес-конференції, соціальні мережі (що Гераскевич і робив під час тренувань).
  • Де не можна: Безпосередньо на “полі гри” (field of play) під час змагань.

2. Принцип “нерозділеної уваги”

Суд наголосив, що мета обмежень — зберегти фокус Олімпіади виключно на спорті та результатах. Це захищає інтерес усіх атлетів отримувати “нерозділену увагу” до своїх виступів, до яких вони готувалися роками, без відволікання на зовнішні фактори.

3. Емпатія арбітра

Варто зазначити, що одноособовий арбітр висловила повне співчуття (fully sympathetic) намірам Гераскевича вшанувати пам’ять жертв війни та привернути увагу до горя українського народу Однак, як юрист, вона зв’язана чинними правилами та не має повноважень їх ігнорувати.

Маленька перемога: Питання акредитації

Попри відмову допустити спортсмена до змагань у цьому шоломі, суд став на бік Гераскевича в іншому питанні. Арбітр визнала несправедливим повне позбавлення акредитації (права перебувати на Олімпіаді) за даних обставин і підтримала рішення МОК повернути йому пропуск.

FAQ: Відповіді юриста на часті запитання

Q: Чи міг Гераскевич виступити, якби замінив шолом?
A: Теоретично, вимога стосувалася саме екіпірування, що порушує правила. Проте рішення IBSF про виключення зі стартового листа вже було прийнято 12 лютого , і суд відмовився його скасовувати.

Q: Чи є це рішення остаточним?
A: Рішення Ad hoc дивізіону CAS зазвичай є остаточними для періоду Ігор, але повний текст рішення з мотивувальною частиною буде надано пізніше, що залишає теоретичну можливість для подальшого аналізу.

Q: Чому суд вважає заборону “пропорційною”?
A: CAS вирішив, що оскільки у спортсмена залишаються інші майданчики для висловлювання (інтерв’ю, соцмережі), заборона лише на час заїзду не є надмірним обмеженням прав людини.

Спортивне право — це складна сфера, де моральні принципи часто стикаються з жорстким регламентом.