Мобілізація під час війни в Україні: яка відповідальність передбачена для ухилянтів?

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави 24 лютого 2022 року Президент України відповідним указом оголосив загальну мобілізацію строком на 90 днів.

17 травня 2022 року указом глави держави було продовжено строк загальної мобілізації ще на 90 днів.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком кожного українця відповідно до статті 65 Конституції України.

Загальній мобілізації підлягають усі громадяни України віком від 18 до 60 років, які здатні виконувати свій військовий обов’язок, окрім винятків, передбачених законом.

Втім не всі особи, які підлягають мобілізації, мають бажання долучитися до лав Сил оборони України або брати участь у бойових діях.

Які негативні правові наслідки можуть спіткати тих, хто відмовляється від призову на військову службу за мобілізацією або ухиляється від неї?

Кого не можуть мобілізувати?

Для початку необхідно розібратися які категорії осіб не підлягають мобілізації.

За приписами статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
• військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Тож, у випадку якщо Ви підпадаєте під категорію осіб, які звільнені від мобілізації, однак повістка Вам все ж надійшла, необхідно з’явитися до відповідного центру комплектування та соціальної підтримки (нова назва військових комісаріатів) та надати посадовим особам пакет документів, які підтверджують ці обставини.

Яка відповідальність передбачена для громадян за порушення законодавства про мобілізацію?

У разі вручення Вам повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК), Ви зобов’язані з’явитися до відповідного ТЦК у, вказані в повістці, дату та час. За неявку без поважних причин та якщо співробітниками ТЦК було дотримано порядку вручення повістки, Вас може бути притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність ухилянтів від мобілізації

Згідно статті 210¹ Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі — КУпАП) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (що може включати в себе, зокрема і неявку за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки) тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 3400 гривень.

В свою чергу повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3400 до 5100 гривень.

Справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію розглядаються ТЦК (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), у відповідності до процедури, встановленої КУпАП.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постанову керівника ТЦК про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити в десятиденний строк з дня її винесення у вищестоящий орган або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному законодавством.

Варто також звернути увагу, що законодавством передбачене право Національної поліції проводити адміністративне затримання військовозобовʼязаних у разі вчинення ними порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК (ст.ст. 259, 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу»).

Кримінальна відповідальність ухилянтів від мобілізації

Стаття 336 Кримінального кодексу України (далі – КК України) встановлює покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

За наявності певних обставин, передбачених законодавством, особа може бути звільнена судом від відбування покарання, зокрема, з випробуванням (в побуті – умовний термін), що дозволить уникнути перебування за ґратами за умови виконання покладених судом обов’язків та невчинення нового кримінального правопорушення протягом визначеного судом іспитового строку. Хоча, навіть в такому разі, особа все одно матиме судимість.

На сьогоднішній день, у відкритому доступі є низка вироків судів щодо громадян України, які ухилилися від загальної мобілізації у зв’язку зі збройною агресією РФ.

За які діяння засуджують ухилянтів від мобілізації?

Так зокрема, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області засудив до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що 02 травня 2022 року мешканець Дніпропетровської області, який є військовозобов’язаним і придатним до військової служби за станом здоров’я, у приміщенні ТЦК отримав бойову повістку про виклик для відправлення до військової частини (команди).

Однак засуджений, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, без поважних на це причин, свідомо не прибув для відправлення до військової частини.

В свою чергу, вироком П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області визнано винним місцевого жителя, який 20 квітня 2022 року пройшов медичний огляд та згідно картки дослідження є придатним до військової служби.

Однак, засуджений, який був попереджений особисто письмово під підпис про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, звернувся з заявою до начальника РТЦК та СП, в якій повідомив, що відмовляється від проходження військової служби по мобілізації, з надуманих неповажних причин.

Під час судового засідання громадянин визнав свою провину, покаявся у скоєному та погодився на угоду з прокуратурою про визнання винуватості.

У підсумку суд присудив мешканцю Дніпропетровської області покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.

Поряд з цим, вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області засуджено військовозобов’язаного, який будучи визнаним придатним до військової служби у присутності працівників ТЦК відкрито відмовився від отримання мобілізаційного розпорядження та повістки на відправку у війська для проходження військової служби за загальною мобілізацією до відповідної команди.

Під час судового розгляду свою вину визнав повністю, пояснив, що не хоче залишати свою матір без допомоги, оскільки вона на теперішній час хворіє.

Окремо варто зазначити, що використовуються незвичні способи ухилитися від мобілізації, наприклад, пов’язані із виготовленням та використанням підроблених документів, що дають право на виїзд закордон військовозобов’язаним.

Так серед іншого, Яворівський районний суд Львівської області визнав винним за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень чоловіка, який достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан та розпочато на території України проведення загальної мобілізації в Збройні Сили України та обмежено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою отримання права на виїзд за межі території України за допомогою комп’ютерної техніки та засобів кольорового відображення зображень, з використанням реквізитів «Посольства України в Чеській Республіці» та «Державної міграційної служби», умисно вніс у паспорта громадянина України для виїзду за кордон неправдиві відомості про прийняття його на консульський облік Посольством України у Чеській Республіці з оформленням виїзду на постійне місце проживання у Чеську Республіку та проставив печатку та штампи з підписами посадових осіб Посольства України у Чеській Республіці, що в свою чергу надає право у період дії воєнного стану на виїзд за межі України як особі, яка виїхала до іншої держави на постійне місце проживання.

В подальшому чоловік, перебуваючи в пункті пропуску «Краковець» пред’явив інспектору прикордонної служби для перетину державного кордону України. Проте прикордонники виявили пильність і запідозрили підробку, що і підтвердилося під час слідства.

Підсумки

Отже, ухилення від мобілізації особи, яка не відноситься до категорії звільнених від мобілізації, в залежності від форми та способу ухилення може тягнути адміністративну (стаття 210¹ КУпАП) або кримінальну (стаття 336 КК України або стаття 358 КК України) відповідальність.

Ключові тези: мобілізація в Україні, мобілізація 2022, ухилення від мобілізації у військовий час, ухилення від призову за мобілізацією, загальна мобілізація в Україні 2022, ухилення від військової служби, відповідальність за ухилення від мобілізації.