Виселення громадян з іпотечного житла без надання іншого постійного чи тимчасового житла є складним і багатогранним питанням, яке регулюється рядом норм Конституції України, міжнародними актами та національним законодавством. Одним із ключових аспектів цієї теми є надання іншого житла особам, яких виселяють, і порядок, в якому це має відбуватися. Оскільки практика виселення з іпотечних об’єктів може стосуватися як судових, так і позасудових способів стягнення, важливо зрозуміти, як ці процеси відбуваються з точки зору законодавства.
Конституційні та міжнародні норми, що захищають право на житло
Згідно з статтею 47 Конституції України, кожен громадянин має право на житло, що передбачає можливість побудувати, придбати чи орендувати житло. Крім того, держава зобов’язана створювати умови для забезпечення доступного житла для всіх верств населення. Це також стосується осіб, які потребують соціального захисту. Водночас закон обмежує можливість примусового позбавлення житла — це може бути здійснено тільки на підставі рішення суду.
Міжнародні норми також встановлюють захист права на житло. Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає право на повагу до житла та встановлює обмеження для держави щодо втручання у це право. Втручання має здійснюватися виключно за законом і лише у випадках, коли це необхідно для забезпечення національної безпеки, економічного добробуту або для запобігання заворушенням.
Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах «Маккенн проти Сполученого Королівства» (2008) та «Кривіцька та Кривіцький проти України» (2010) вказують на те, що втрата житла є крайнім заходом, і це має бути виправдано відповідними умовами. Це підтверджується й іншими рішеннями, що вказують на необхідність дотримання балансу між правами особи і суспільними інтересами.
Національне законодавство України про виселення з іпотечних об’єктів
Основним актом, який регулює виселення з іпотечних житлових приміщень в Україні, є Житловий кодекс України (ЖК України), зокрема стаття 109, яка чітко визначає умови виселення громадян з житлових приміщень. Згідно з цією статтею, виселення можливе за умови, що громадяни, яких виселяють, отримують інше постійне житлове приміщення, за винятком випадків, коли житло було придбане за рахунок кредиту (позики), яке забезпечене іпотекою.
Судовий та позасудовий порядок звернення стягнення на іпотечне житло
Згідно з статтею 109 ЖК України, виселення з іпотечного житла може здійснюватися в судовому чи позасудовому порядку. У випадку судового виселення, рішення суду має включати надання іншого постійного житлового приміщення. Це правило поширюється навіть у випадку, якщо стягнення здійснюється позасудовим шляхом. Важливо, що якщо іпотечне житло придбано не за кредитні кошти, то при зверненні стягнення без надання нового житла не допускається.
Позасудовий порядок, згідно з статтею 109 ЖК України, передбачає, що в разі відмови мешканців добровільно залишити житло, їх виселення може бути здійснене лише на підставі рішення суду.
Важливі правові висновки Верховного Суду
Верховний Суд України в ряді своїх рішень зазначав, що у разі стягнення на майно, придбане не за рахунок кредиту, громадянам, яких виселяють, обов’язково повинно бути надано інше постійне житло. У рішенні від 12 квітня 2021 року (справа № 310/2950/18) Верховний Суд підкреслив, що навіть якщо нерухомість була придбана за власні кошти, громадяни мають право на надання іншого житлового приміщення, оскільки це є основним правом, яке захищається згідно з Конституцією України.
Підсумки та висновки
Отже, якщо іпотечне майно не було придбане за кредитні кошти і на нього звертається стягнення, то виселення мешканців може відбуватися тільки на підставі судового рішення, яке передбачає надання іншого постійного житлового приміщення. Це правило діє як у випадку судового, так і позасудового стягнення, якщо не досягнуто згоди між сторонами щодо добровільного звільнення житлового приміщення.
FAQ: Часті запитання про виселення з іпотечного житла
- Чи можуть виселити з іпотечного житла без надання іншого приміщення? Ні, згідно зі статтею 109 ЖК України, при виселенні з іпотечного житла завжди має бути надано інше постійне житлове приміщення, якщо воно було придбане за кредитні кошти.
- Що означає позасудове стягнення на іпотечне майно? Позасудове стягнення — це процес, коли кредитор може звернути стягнення на іпотечне майно без звернення до суду, але при цьому має бути надано відповідне житло.
- Які рішення Верховного Суду стосуються виселення з іпотечних об’єктів? Верховний Суд у своїх рішеннях від 12 квітня 2021 року і 15 червня 2020 року підтвердив необхідність надання іншого житлового приміщення при виселенні з іпотечного майна, навіть у випадку позасудового стягнення.
- Якщо я маю інше житло, чи можу я бути виселений без надання ще одного? Згідно з судовою практикою, надання іншого житла необхідне лише, якщо ви не маєте іншого житлового приміщення, яке відповідає вашим потребам.
- Чи можна оскаржити виселення з іпотечного житла? Так, ви маєте право оскаржити рішення про виселення в суді, якщо не були дотримані умови щодо надання іншого житлового приміщення.
- Які документи потрібно мати при виселенні з іпотечного житла? Вам слід мати рішення суду або письмову вимогу іпотекодержателя про звільнення приміщення. Крім того, необхідно підтвердити наявність іншого житла (якщо воно є).
Ключові слова:
#виселення з іпотечного житла #правові підстави виселення #позасудовий спосіб виселення #стягнення на предмет іпотеки #виселення без надання житла #Житловий кодекс України #Конституція України #ЄСПЛ #виселення за кредитні кошти #право на житло
