Гроші від тещі: подарунок чи борг? Суд зобов’язав повернути кошти після розлучення

Фінансові відносини між родичами часто будуються на довірі, без розписок та договорів. Але що стається, коли сім’я розпадається? Чи можна вважати фінансову допомогу від тещі та тестя “подарунком”, чи це все ж таки позика, яку доведеться повертати? Відповідь на це питання дав суд у Німеччині, створивши цікавий прецедент.

Деталі справи

Справу розглядав Земельний суд Франкфурта-на-Майні (Landgericht Frankfurt am Main), який ухвалив рішення 28.11.2024 року.

Історія почалася з того, що зять отримав у спадок житловий будинок, але опинився у скрутному становищі — банк розірвав з ним кредитний договір. Щоб врятувати нерухомість чоловіка своєї доньки, тесть і теща взяли власний кредит на суму 250 000 євро і погасили його борг. Між сторонами була усна домовленість: зять сплачуватиме відсотки та “тіло” кредиту. Так і відбувалося протягом кількох років.

Проте згодом шлюб розпався. Після розлучення колишній зять припинив виплати, заявивши, що через аліменти на колишню дружину він фінансово неспроможний гасити борг перед її батьками. На той момент залишок боргу складав близько 190 000 євро. Колишня теща звернулася до суду.

Аргументи сторін та позиція суду

Захист чоловіка будувався на тому, що фінансова допомога була “сімейною послугою” або “подарунком” (Gefälligkeit), зробленим добровільно заради благополуччя молодої сім’ї, а отже, повертати ці кошти він не зобов’язаний.

Однак суд став на бік колишніх родичів, навівши такі аргументи:

• Намір створити юридичні наслідки. Суд зазначив, що розмежування між простою люб’язністю та договором залежить від намірів сторін. При звичайній послузі сторони діють з альтруїзму.
• Розмір суми має значення. Передача 250 000 євро не може вважатися “побутовою послугою”. Ризики для тещі та тестя були надто значними, щоб вважати це просто дружнім жестом.
• Усна угода є дійсною. Сторони фактично уклали усний договір позики, що підтверджувалося попередніми виплатами зятя.
• Визнання факту. Відповідач сам визнав, що дарування коштів не планувалося.

Висновки та поради юриста

Це рішення підтверджує важливий принцип: родинні зв’язки не звільняють від боргових зобов’язань, особливо коли йдеться про великі суми. Навіть усна домовленість може бути визнана судом як повноцінний договір позики.

Порада: В Україні, згідно зі статтею 1047 ЦКУ, договір позики між фізособами на суму, що перевищує 170 грн, має укладатися у письмовій формі. Щоб уникнути подібних спорів, завжди оформлюйте нотаріальний договір позики або хоча б розписку, навіть якщо позичаєте гроші близьким родичам.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи дійсний усний договір позики в Україні?
Відповідь: Для великих сум — ні. Закон вимагає письмової форми. Проте в суді факт позики можна доводити іншими доказами (банківські виписки, листування), хоча свідчення свідків при відсутності документа не приймаються.

Питання: Чи діляться борги при розлученні?
Відповідь: Так, якщо кошти були взяті в інтересах сім’ї. Однак у цій справі борг був особистим зобов’язанням чоловіка перед батьками дружини.