Позбавлення права на адвокатську діяльність за дописи у соцмережах: аналіз рішення суду

Етика та стандарти професійної поведінки адвоката поширюються не лише на судові засідання чи роботу з клієнтами, але й на публічний простір, включаючи соціальні мережі. Останнім часом судова практика все частіше стикається зі справами, де причиною дисциплінарної відповідальності стають необережні або відверто образливі публікації в інтернеті. У цій статті ми детально розглянемо ситуацію, коли конфлікт між двома захисниками перейшов у площину Facebook та YouTube, що у підсумку призвело до найсуворішого покарання — позбавлення одного з них права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

✅ Головна думка: Передача доступу до своїх соціальних мереж третім особам не звільняє адвоката від відповідальності за опублікований там контент, а систематичні публічні образи колег та органів адвокатського самоврядування є підставою для позбавлення свідоцтва.

Деталі справи

Тут описуємо суть. Справа № 280/7796/24, яку в апеляційному порядку розглядав Третій апеляційний адміністративний суд. Остаточне рішення ухвалено 11 березня 2025 року. Попередньо справа розглядалася Запорізьким окружним адміністративним судом 06 листопада 2024 року, який відмовив позивачу у задоволенні його вимог.

Основний юридичний розбір починається з рішення Дисциплінарної палати КДКА Запорізької області №7/1-2024 від 11.07.2024. Цим рішенням позивача (адвоката Балюту В.В.) було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги адвоката та систематичне порушення Правил адвокатської етики (ПАЕ). Стягнення виявилося максимальним: позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Фабула конфлікту полягає у наступному: 18 березня 2024 року в приміщенні Запорізького апеляційного суду перебували двоє адвокатів — позивач та третя особа (адвокат Тихоліз С.П.). Вони не спілкувалися, однак позивач сфотографував колегу. Згодом, у квітні 2024 року, на особистій сторінці позивача у Facebook було розміщено це фото зі вкрай образливим коментарем: “Этот подонок должен ответить за весь беспредел, который он вытворил! Все железные доказательства этому есть”. Ця публікація була поширена у низці міських Facebook-спільнот Запоріжжя (“Агенство громадських досліджень та аналізу”, “Запоріжжя антивірусне 2022” тощо).

КДКА встановила, що такі дії грубо порушують статті 12, 50, 51, 53, 56-60 ПАЕ, які зобов’язують адвокатів утримуватися від дій, що шкодять діловій репутації колег та підривають престиж адвокатури. Більше того, під час перевірки було виявлено, що позивач раніше вже притягувався до дисциплінарної відповідальності (рішення КДКА № 11/2-2021 та № 12/2-2021) за аналогічні порушення щодо цього ж адвоката та інших колег, за що його свідоцтво зупинялося на 1 рік. На додачу до Facebook-постів, позивач опублікував на YouTube відеоролик із назвою “Для КДК адвокатури Запорожской области и для их внебрачного сына Тихолиза С.П.!”, де допустив некоректні висловлювання та погрози кримінальною відповідальністю на адресу членів дисциплінарної палати. Всі ці факти у сукупності стали підставою для радикального рішення КДКА.

Аргументи сторін

• Аргументи позивача: Позивач категорично не погоджувався з рішенням КДКА та просив суд його скасувати. Він стверджував, що належним чином виконував свої обов’язки із захисту клієнта (ОСОБА_2), що і викликало “негативну реакцію” з боку іншого адвоката, який раніше захищав цього ж клієнта. Щодо публікацій у Facebook, позивач пояснив, що передав паролі від своїх соцмереж клієнту, оскільки “боявся за своє життя”. За його версією, саме клієнт робив ці публікації, а сам позивач втратив доступ до акаунту восени 2023 року. Фотографію колеги у суді він визнав своєю, але стверджував, що лише “скинув її клієнту” у приватні повідомлення.
• Аргументи відповідача (КДКА та ВКДКА): Представники кваліфікаційно-дисциплінарних комісій наполягали на законності свого рішення. Вони зазначили, що добровільна передача паролів від особистого профілю сторонній особі є фактичною згодою на розміщення публікацій від імені адвоката. Позивач не вжив жодних дій для закриття профілю, видалення образливих матеріалів, спростування інформації або звернення до адміністрації соцмережі щодо несанкціонованого доступу. Крім того, на YouTube-каналі позивач особисто підтвердив, що акаунт належить йому і він добровільно надав до нього доступ. Враховуючи попередні аналогічні стягнення, відповідачі наголосили на систематичності грубих порушень етики, які підривають авторитет інституту адвокатури.
• Позиція суду: Третій апеляційний адміністративний суд повністю підтримав позицію судів першої інстанції та КДКА. Суд детально проаналізував норми Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (ст. 32, 34, 35) та статті 12, 50-53, 56-58 Правил адвокатської етики. Судді дійшли висновку, що відносини між адвокатами мають будуватися на засадах взаємної поваги, а використання соцмереж дозволяється лише за умови дотримання професійних обов’язків та гідності. Дії позивача щодо добровільного надання доступу до свого профілю, ігнорування факту публікації образ і відсутність реакції на них свідчать про порушення ПАЕ. А наявність не знятих попередніх дисциплінарних стягнень підтверджує саме систематичний характер цих порушень. З огляду на це, застосування найсуворішого стягнення було визнано пропорційним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Висновки та поради

Ця судова справа формує чітку практику щодо відповідальності адвокатів за свою поведінку в інтернет-просторі. Передача контролю над особистими чи професійними сторінками третім особам (навіть клієнтам) не знімає з адвоката персональної відповідальності за наслідки. Для юристів критично важливо дотримуватися цифрової гігієни, негайно реагувати на злами чи несанкціоновані публікації та пам’ятати, що особисті образи колег, навіть завуальовані під “захист інтересів клієнта”, можуть коштувати кар’єри. Будь-які конфлікти між адвокатами мають вирішуватися виключно у правовому полі та з дотриманням корпоративної етики.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи можна уникнути відповідальності, якщо сказати, що сторінку у соцмережі вів хтось інший?
Відповідь: Ні. Суд визнав, що добровільна передача паролів прирівнюється до надання згоди на публікації. Якщо адвокат не вживає заходів щодо видалення образливого контенту та відновлення контролю над акаунтом, відповідальність повністю лежить на ньому.

Питання: У яких випадках КДКА має право назавжди позбавити адвокатського свідоцтва?
Відповідь: Відповідно до ст. 32 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, таке суворе стягнення застосовується за порушення присяги, розголошення адвокатської таємниці, завдання значної шкоди клієнту (встановленої судом) або за систематичне чи грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури (як це відбулося у розглянутій справі).

#АдвокатськаЕтика #ДисциплінарнаВідповідальність #ПозбавленняСвідоцтва #СудоваПрактика #АдміністративнийСуд #MarzoniLaw