Забезпечення позову до відкриття провадження: аналіз нової практики Верховного Суду

У господарському процесі фактор часу часто відіграє вирішальну роль. Поки суд вирішує питання про прийняття позовної заяви, недобросовісний відповідач може встигнути вивести активи, зробити відчуження майна або закрити рахунки. Саме тому інститут забезпечення позову є критично важливим інструментом для захисту бізнесу. Нещодавно Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ОП КГС ВС) у справі № 903/497/24 поставила крапку в дискусіях щодо того, чи може суд розглядати заяву про забезпечення позову до моменту офіційного відкриття провадження та перевірки підсудності.

Проблема юрисдикції та швидкості реакції суду

Раніше в судовій практиці існувала невизначеність. Деякі колегії суддів вважали, що перш ніж накладати арешт на майно або вживати інших заходів забезпечення, суддя зобов’язаний спочатку переконатися, що справа взагалі підсудна цьому суду (перевірити предметну та суб’єктну юрисдикцію). Це створювало ризик затягування процесу, адже перевірка юрисдикції могла займати час, який використовувався опонентами для приховування активів.

Проте у постанові від 17 січня 2025 року Верховний Суд змінив підхід, відступивши від попередніх висновків. Тепер чітко визначено: розгляд заяви про забезпечення позову не повинен штучно гальмуватися процедурою відкриття провадження.

Ключові висновки Об’єднаної палати

Аналізуючи норми Господарського процесуального кодексу України (статті 136–138, 145), Верховний Суд сформував алгоритм дій, який захищає інтереси позивача. Основні тези рішення:

• Автономність процедур. Законодавець передбачив різні механізми для розгляду заяви про забезпечення позову та питання про відкриття провадження, навіть якщо документи подані одночасно.
• Різні строки. Для розгляду заяви про забезпечення позову суду надається всього 2 дні, тоді як на вирішення питання про відкриття провадження — 5 днів. Це свідчить про пріоритетність оперативного захисту активів.
• Порядок дій суду. Першочерговим завданням суду при отриманні заяви про забезпечення є перевірка дотримання порядку звернення з нею. Якщо формальні вимоги виконані — заява розглядається по суті невідкладно.
• Незалежність від відкриття справи. Розгляд питання про забезпечення не залежить від того, чи вже відкрито провадження у справі. Суддя не повинен чекати 5 днів, щоб спочатку відкрити справу, а потім забезпечувати позов.

Що робити, якщо позов потім повернуть?

Логічне питання, яке виникає у бізнесу: що буде з арештом майна, якщо суд згодом з’ясує, що справа йому не підсудна, або знайде помилки в позовній заяві? Верховний Суд надав чітку відповідь і на це питання.

Існує законодавчо закріплений механізм скасування заходів забезпечення позову. У випадку повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження або передачі справи до іншого суду за підсудністю, заходи забезпечення скасовуються. Таким чином, права відповідача не порушуються, але позивач отримує гарантію, що його інтереси захищені на найнебезпечнішому етапі — на старті процесу.

FAQ: Часті запитання

Чи можна подати заяву про забезпечення позову до подання самого позову?
Так, ГПК України передбачає таку можливість, але в такому разі заявник зобов’язаний подати відповідний позов протягом визначеного законом строку, інакше заходи будуть скасовані.

Чи скасовує нова постанова ВС попередні рішення автоматично?
Ні. Суд зауважив, що пізніший висновок не скасовує попередній автоматично. Для цього існує процедура відступу від правової позиції, яку і було застосовано в даній справі.

Як швидко суд накладає арешт?
Згідно з законом, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження. Це один із найшвидших процесуальних інструментів.

Для правильного складання заяви про забезпечення позову та захисту ваших бізнес-інтересів варто отримати консультацію адвоката Дмитра Марцонь