Правова позиція Верховного Суду
Щодо правомірності звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України, кожному громадянину забезпечується право на захист від незаконного звільнення.
За порушення трудової дисципліни можуть застосовуватися такі заходи стягнення: догана або звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України). Порушенням дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов’язків.
Правові підстави для звільнення
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, роботодавець може розірвати трудовий договір у разі прогулу працівника без поважних причин. Поняття “прогул” охоплює відсутність на робочому місці понад три години поспіль або сукупно без поважних причин. Для застосування цієї норми роботодавець зобов’язаний надати докази відсутності працівника.
Практика Верховного Суду
Судові органи керуються положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України, яка зобов’язує враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Наприклад:
- У постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року (справа № 235/2284/17) зазначено, що відсутність працівника через подачу заяви до прокуратури не є поважною причиною. Дії працівника, які можна виконати у неробочий час або дистанційно, мають суб’єктивний характер і не виключають його вини.
- Постанова від 26 червня 2019 року (справа № 572/2944/16-ц) уточнює, що визначальним є не лише факт відсутності працівника, але й оцінка причин цієї відсутності. До поважних причин можуть належати стихійні лиха, хвороби або виконання громадянського обов’язку.
- У постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2024 року (справа № 759/13330/22) вказано, що відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (⚖️ Посилання на рішення).
- Рішення від 11 березня 2020 року (справа № 459/2618/17) підтверджує, що причини відсутності оцінюються індивідуально, враховуючи обставини кожної справи.
Захист прав викривачів
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», викривачі, які повідомляють про факти корупції, мають право на захист від звільнення чи інших негативних заходів впливу з боку роботодавця. Частина перша статті 53-4 цього Закону забороняє такі дії, як переведення, зменшення зарплати або відмова у підвищенні.
У справах, пов’язаних із звільненням викривачів, обов’язок доказування правомірності дій покладається на роботодавця (частина третя статті 81 ЦПК України).
Судова практика щодо відсутності на роботі
Наприклад, у справі № 235/5659/20 (постанова від 9 листопада 2021 року) Верховний Суд визначив, що для доведення правомірності звільнення необхідно встановити не тільки факт відсутності, але й поважність причин. Якщо причини є об’єктивними та незалежними від волі працівника, то вина працівника виключається.
Ключові слова:
#захист_від_звільнення #Верховний_Суд #поновлення_на_роботі #звільнення_за_прогул #трудова_дисципліна #КЗпП_України #трудові_спори #захист_прав_працівників #викривачі #правова_позиція
