Фізичні особи зобов’язані сплачувати податок на нерухоме майно лише за умови, що вони отримали відповідне рішення від податкової служби. Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідальність за нарахування податку покладається на контролюючий орган, який має забезпечити відправлення рішення платнику податків рекомендованим листом через “Укрпошту” із повідомленням про вручення.
Якщо фізична особа обрала електронний формат листування з податковою, подавши відповідну заяву, рішення може бути надіслане через електронний кабінет. В іншому випадку – лише в паперовій формі.
Важливість актуальної адреси
Часто податкова не має оновлених даних про адресу платників податків. Це пов’язано з тим, що у разі зміни місця реєстрації (“прописки”) громадяни повинні повідомити про це податкову, подавши заяву за формою 5ДР. У разі її відсутності, кореспонденція надсилатиметься на адресу, зазначену під час отримання ідентифікаційного коду.
Якщо платник податків не отримав рішення через зміну адреси, воно все одно вважається врученим. У такому разі може виникнути податковий борг. Тому важливо вчасно отримувати кореспонденцію від податкової та за потреби оновлювати дані.
Термін сплати
Після отримання рішення платник має 60 днів для сплати податку. У разі незгоди з нарахованою сумою податку можливе його оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Хто зобов’язаний сплачувати податок на нерухомість
Платниками податку на нерухомість є фізичні особи, які володіють житловою чи нежитловою нерухомістю. ПКУ передбачає пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- Квартири – неоподатковувана площа складає 60 кв. метрів;
- Будинки – 120 кв. метрів;
- Комбінована нерухомість – 180 кв. метрів.
Якщо площа перевищує зазначені ліміти, податок нараховується лише на перевищення. Наприклад, для квартири площею 63 кв. метри податок стягується з 3 кв. метрів.
Винятки з пільг
Пільги не застосовуються, якщо:
- Площа об’єкта перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі.
- Нерухомість використовується для отримання доходу (оренда, лізинг тощо).
Окрім того, окремі об’єкти не підлягають оподаткуванню, наприклад:
- Житлова нерухомість багатодітних сімей (5 і більше дітей);
- Нерухомість, непридатна для проживання;
- Нежитлова нерухомість, що використовується в підприємницькій діяльності малими та середніми підприємствами.
Як діяти при неправильному нарахуванні податку
- Оскарження рішення в ДПС. Подати скаргу до податкової протягом 30 днів з моменту отримання рішення.
- Заява про проведення звірки. Звернутися до податкової для уточнення даних про об’єкт оподаткування, площу, ставку податку тощо. За результатами звірки можуть бути внесені зміни до рішення.
- Звернення до суду. У разі значних розбіжностей або відмови податкової скасувати помилкове рішення можна подати позов до суду.
Ставка податку на нерухомість
Розмір ставки встановлюється місцевими радами залежно від зональності та типу об’єкта. Максимальна ставка не перевищує 1,5% мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року за 1 кв. метр. Наприклад, при мінімальній зарплаті 8000 грн ставка не перевищує 120,00 грн за кв. метр.
Висновок
Для уникнення непорозумінь із податковою службою важливо:
- Своєчасно оновлювати дані про місце реєстрації.
- Отримувати та перевіряти кореспонденцію від податкової.
- За необхідності – оскаржувати рішення про нарахування податку.
Ключові слова:
податок на нерухомість, оподаткування нерухомості, пільги на податок, Податковий кодекс України, сплата податку на нерухоме майно, неправильне нарахування податку, заява 5ДР, ставки податку на нерухомість, оскарження податку, ДПС України.
