Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» чітко розмежовує два терміни:
➖ зняття з військового обліку;
➖ виключення з військового обліку.
Розглянемо ці поняття на конкретному прикладі:
Зняття з військового обліку може відбуватися, наприклад, у разі зміни місця проживання. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України, підставою для зняття є переїзд до іншого населеного пункту або адміністративно-територіальної одиниці.
При цьому на новому місці проживання громадянин зобов’язаний стати на військовий облік.
Законодавство визначає, що виключення з військового обліку регулюється частиною 6 статті 37. Воно застосовується у таких випадках:
✅ Громадянин помер, оголошений померлим або визнаний безвісно відсутнім за законом.
✅ Втрата громадянства України.
✅ Визнання особи непридатною до військової служби.
✅ Досягнення граничного віку перебування в запасі.
Після внесення змін до чинного законодавства перелік підстав для виключення скорочено з 8 до 4.
❗️ Важливо: Якщо громадянина виключено з військового обліку згідно з пунктами 3 або 4 частини 6 статті 37, його військово-обліковий документ не підлягає вилученню. У нього лише вносять відповідні дані про виключення.
Таким чином, виключення з військового обліку юридично означає повне припинення військового обов’язку. У свою чергу, зняття з обліку є лише технічною процедурою, пов’язаною зі зміною територіального органу (ТЦК та СП) або облікової категорії.
⭐️ Звертаємо увагу на інший аспект:
Відстрочка від мобілізації та звільнення з військової служби є різними правовими інститутами:
Відстрочка регулюється статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
(Посилання: Закон України)
Звільнення визначено статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».
(Посилання: Закон України)
