Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
На це вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2023 року у справі № 927/322/14.
Обставини справи
Підприємство звернулось до суду зі скаргою, в якій просило визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна.
Також скаржник просив зобов’язати державного виконавця зняти відповідний арешт та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження.
Скаргу мотивовано тим, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням судового рішення, натомість із порушенням законодавства не зняв арешт, накладений на все рухоме та нерухоме майно господарського товариства.
Господарський суд Чернігівської області, ухвалу якого залишив без змін Північний апеляційний господарський суд, скаргу задовольнив повністю.
Висновки Верховного Суду
3.26.Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
3.27.У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.
3.28.Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.
Правова позиція, викладена у вказаній постанові, спростовує доводи скаржника у частині того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення дій щодо зняття арешту з майна відповідача у спірному випадку.
3.29.Посилання скаржника на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вірно не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця. До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ “Облтеплокомуненерго” до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
3.30.За таких обставин, Верховний Суд вважає правильними висновки судів про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника та зобов`язання державного виконавця зняти такий арешт та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, що в ефективний спосіб дозволить відновити право боржника на мирне володіння його майном.
Write a comment: