Поділ майна подружжя: коли особисті кошти стають спільною власністю (Аналіз рішення Верховного Суду)

Спори про розподіл нерухомості та транспортних засобів після погіршення сімейних відносин залишаються однією з найскладніших категорій цивільних справ. Особливо гостро постає питання, коли один із подружжя доводить, що майно було придбане у шлюбі, але виключно за його особисті кошти (наприклад, від продажу дошлюбного майна). У цій статті ми детально розберемо правову позицію Верховного Суду щодо презумпції спільної сумісної власності подружжя та критичного значення нотаріальної заяви-згоди при купівлі нерухомості.

Головна думка: Наявність у договорі купівлі-продажу офіційної згоди іншого з подружжя, де прямо вказано про придбання майна “в інтересах сім’ї” та за “спільні кошти”, повністю нівелює аргументи про те, що нерухомість була куплена за особисті заощадження, і перетворює її на об’єкт спільної сумісної власності.

Деталі справи

В основі нашого аналізу лежить Справа № 199/8806/23, остаточну крапку в якій поставив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 27 жовтня 2025 року).

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 грудня 2010 року. За час сімейного життя вони набули два основних активи: транспортний засіб Opel Vectra (1997 року випуску), придбаний 01 жовтня 2014 року, та квартиру загальною площею 39,5 кв. м (житлова — 19 кв. м), оформлену 06 листопада 2020 року на ім’я чоловіка. Жінка стверджувала, що в квартирі було зроблено ремонт за її кошти, і житло планувалося під її кабінет. Через розлад у сім’ї вона звернулася з позовом про поділ: просила визнати за нею 1/2 квартири, а щодо автомобіля (ринкова вартість якого склала 100 907,33 грн) — залишити його за чоловіком, стягнувши на свою користь компенсацію у розмірі 50 453,66 грн.

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у своєму рішенні від 04 грудня 2024 року позов задовольнив лише частково. Суд розділив автомобіль, стягнувши компенсацію за половину, але у поділі квартири відмовив. Суд першої інстанції встановив, що 22 вересня 2020 року чоловік продав частину нерухомості, яка належала йому та його брату, отримавши 500 000 грн. Оскільки невдовзі (у листопаді) він придбав спірну квартиру, суд вирішив, що житло куплене за особисті кошти чоловіка і є його приватною власністю. Однак Дніпровський апеляційний суд постановою від 21 травня 2025 року скасував це рішення в частині квартири і визнав за жінкою право на 1/2 частки. Чоловік, не погодившись із цим, через свого адвоката (Галкіна М. Г.) подав касаційну скаргу.

Аргументи сторін

  • Аргументи позивача (дружини): Майно набуте у шлюбі, що створює презумпцію спільної сумісної власності (ст. 60 СК України). Тягар доказування зворотного лежить на відповідачі. У пункті 12 договору купівлі-продажу квартири та у відповідній нотаріальній заяві вона дала згоду на купівлю, підтвердивши, що витрачаються спільні кошти подружжя, а квартира буде їхньою спільною власністю.
  • Аргументи відповідача (чоловіка): Квартира є його особистою приватною власністю. Придбання відбулося виключно за його особисті 500 000 грн, отримані від продажу попереднього майна. Адвокат відповідача також наголошував, що у договорі від 06 листопада 2020 року позивачка лише засвідчила, що “ознайомлена з умовами”, а в преамбулі вона виступала як представник продавця за довіреністю, що нібито порушує ст. 238 ЦК України.
  • Позиція суду (Верховний Суд): Касаційний суд повністю підтримав апеляцію. Суд зазначив, що у сімейному праві діє спростовна презумпція спільності майна подружжя. Вирішальним доказом стала заява жінки № 864, засвідчена нотаріусом. У ній дружина прямо вказала: вона дає згоду чоловіку на купівлю, підтверджує, що гроші є спільною сумісною власністю, і майно також буде об’єктом спільної власності. Верховний Суд постановив: якщо подружжя письмово домовилося про набуття майна у спільну сумісну власність, суд не може своїм рішенням підміняти цю домовленість. Аргумент про особисті кошти був відхилений.

Висновки та поради

Це рішення Верховного Суду є надзвичайно важливим прецедентом для клієнтів, які планують купувати нерухомість за особисті заощадження під час шлюбу. Якщо ви купуєте майно за власні (дошлюбні, подаровані або успадковані) кошти, ви не повинні оформлювати стандартну нотаріальну згоду іншого з подружжя, де фігурують фрази “за спільні кошти” та “в інтересах сім’ї”. Такий документ автоматично перетворює вашу особисту власність на спільну сумісну. У таких випадках необхідно укладати шлюбний договір або прописувати в договорі купівлі-продажу, що майно купується виключно за особисті кошти і є особистою власністю покупця без претензій з боку партнера.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи є факт оформлення квартири тільки на чоловіка доказом його одноосібної власності?
Відповідь: Ні. Державна реєстрація майна, придбаного у шлюбі, на ім’я одного з подружжя не скасовує презумпцію спільної сумісної власності. Другий із подружжя має рівні права на це майно.

Питання: Як ділиться автомобіль при розлученні, якщо це неподільна річ?
Відповідь: Автомобіль зазвичай залишається у власності того з подружжя, хто ним фактично користується, а іншому виплачується грошова компенсація у розмірі 50% від ринкової вартості авто на момент розгляду справи (як було присуджено у цій справі).

#ПоділМайна #СпільнаВласність #ВерховнийСуд #Розлучення #АдвокатПоРозлученнях #MarzoniLaw


Потрібна допомога у подібній справі?

Отримати консультацію адвоката Дмитра Марцонь


Підписуйтесь, щоб знати свої права:

⚖️ Сайт |
📱 Telegram
📘 Facebook |
📺 YouTube

logo-footer