Сплата аліментів на особистий рахунок дитини: аналіз рішення Верховного Суду

Питання сплати аліментів завжди супроводжується численними суперечками, особливо коли йдеться про спосіб передачі коштів. Досить часто платник аліментів (переважно батько) вирішує переказувати гроші не на рахунок стягувача (матері), а безпосередньо на банківську картку самої дитини. Чи вважається це належним виконанням судового рішення? У цій статті ми детально розберемо правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13 червня 2024 року. Конфлікт полягав у тому, що батько перераховував аліменти на рахунок своєї неповнолітньої доньки, проте державний виконавець відмовився враховувати ці суми та нарахував багатотисячну заборгованість, мотивуючи це тим, що кошти мала отримувати безпосередньо матір.

✅ Головна думка: Неповнолітня дитина (віком від 14 до 18 років) має неповну цивільну дієздатність та законодавчо закріплене право самостійно одержувати аліменти та розпоряджатися ними. Сплата аліментів на особистий рахунок такої дитини є належним виконанням аліментних зобов’язань.

Деталі справи

Основою для даного юридичного розбору стала Справа № 760/17498/22, яку в касаційній інстанції розглядав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. Фабула справи починається з того, що 03 березня 2021 року Солом’янський районний суд м. Києва видав судовий наказ про стягнення з батька на користь матері аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини доходів боржника.

У листопаді 2022 року боржник отримав від державного виконавця Солом’янського РВ ДВС у м. Києві розрахунок заборгованості на суму 46 561,15 грн. Згодом суму було скориговано до 29 997,42 грн, проте державний виконавець категорично відмовився враховувати платежі за період з лютого по липень 2021 року у загальній сумі 10 390,00 грн. Причина відмови виконавця та матері дитини полягала в тому, що ці кошти батько переказував не на рахунок стягувача (матері), а безпосередньо на відкритий банківський рахунок неповнолітньої доньки. Квитанції чітко містили призначення платежу: «аліменти за рішенням суду № 760/4588/21». Батько звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність виконавця, вимагаючи зобов’язати його здійснити перерахунок та зменшити заборгованість.

Суд першої інстанції скаргу батька задовольнив, визнавши дії виконавця неправомірними. Проте Київський апеляційний суд це рішення скасував, ставши на бік матері та виконавця. Апеляційний суд аргументував свою позицію тим, що судовим наказом встановлено сплату аліментів саме на користь матері, тому перерахування коштів дитині не може вважатися погашенням боргу. Справа дійшла до Верховного Суду.

Аргументи сторін

• Аргумент позивача (боржника): Батько наголошував, що він добровільно виконував свій обов’язок з утримання дитини. Відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України та статті 32 Цивільного кодексу України, неповнолітня особа (від 14 до 18 років) має право самостійно одержувати аліменти на свій банківський рахунок. Тому неврахування виконавцем суми у 10 390,00 грн є грубим порушенням його прав та ігноруванням закону.
• Аргументи відповідача (стягувача та ДВС): Матір дитини (стягувач) стверджувала, що грошові кошти у вигляді аліментів на її особистий рахунок не надходили. Виконавча служба підтримала цю позицію, спираючись на буквальне трактування судового наказу, де зазначено стягнення коштів “на користь матері”. Вони вважали перекази дитині “подарунками” або іншими платежами, але не офіційними аліментами.
• Позиція суду: Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2024 року скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення першої інстанції. Суд роз’яснив, що сімейні відносини регулюються на засадах розумності. Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти є власністю дитини. А з огляду на обсяг неповної цивільної дієздатності (вік дитини від 14 до 18 років), законодавець чітко закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. Оскільки дитина була неповнолітньою (а не малолітньою) на момент здійснення платежів, батько діяв правомірно, а виконавець безпідставно не включив ці суми до розрахунку.

Висновки та поради

Ця постанова Верховного Суду формує надзвичайно важливу судову практику для платників аліментів. Вона підтверджує, що якщо вашій дитині виповнилося 14 років, ви маєте законне право перераховувати аліменти безпосередньо на її банківський рахунок, навіть якщо в рішенні суду стягувачем вказаний інший з батьків. Головна порада для клієнтів: обов’язково вказуйте правильне призначення платежу (наприклад, “Аліменти на утримання дитини за [місяць/рік] згідно з рішенням суду №…”) та зберігайте всі квитанції. У разі відмови виконавця врахувати ці платежі — такі дії можна і потрібно успішно оскаржувати в суді.

FAQ: Часті запитання

Питання: З якого віку дитини можна платити аліменти на її особисту картку?
Відповідь: Відповідно до Цивільного та Сімейного кодексів України, право самостійно одержувати аліменти дитина набуває з моменту досягнення неповноліття, тобто з 14 років.

Питання: Що робити, якщо виконавець не зараховує такі платежі і нараховує борг?
Відповідь: Вам необхідно подати письмове клопотання до виконавчої служби з долученням виписок та квитанцій. У разі відмови (винесення нового розрахунку з боргом) — слід подавати скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ.

#Аліменти #ВерховнийСуд #СімейнеПраво #БоргЗаАліментами #ДієздатністьДитини #ВиконавчеПровадження #Marzoni