Скріншоти з Telegram та інтернет-сайтів як доказ колабораціонізму: Аналіз рішення Верховного Суду

Сучасні реалії диктують нові правила доказування у кримінальних провадженнях, особливо коли йдеться про злочини проти основ національної безпеки України. Конфлікт у цій справі полягав у тому, що колишня працівниця українського вищого навчального закладу добровільно перейшла на бік ворога та почала активно впроваджувати освітні стандарти держави-агресора. Сторона захисту намагалася розвалити справу, стверджуючи, що інформація з інтернету та месенджерів не може бути належним доказом без проведення складних експертиз. Проте суд поставив крапку в питанні допустимості цифрових слідів як доказової бази.

✅ Головна думка: Протоколи огляду інтернет-сторінок та телеграм-каналів, які містять скріншоти, відеофайли та фотознімки, є належними та допустимими електронними доказами винуватості особи у колабораційній діяльності.

Деталі справи

Тут ми детально описуємо суть правопорушення. Справа № 201/11849/23, остаточне рішення у якій виніс Верховний Суд (Касаційний кримінальний суд) 21.07.2025 р. (публікація від 12.12.2025).

Обвинуваченою виступила колишня доцент кафедри соціальних комунікацій, заступник декана факультету філології та масових комунікацій Маріупольського державного університету. Після її звільнення у червні 2022 року, вона добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою РФ. Жінка працевлаштувалася до незаконно створеного закладу — так званого «Мариупольского государственного университета днр им. А. И. Куинджи», де обійняла керівну посаду «декана факультета филологии и массовых коммуникаций».

Використовуючи свої повноваження, обвинувачена пройшла перепідготовку на території РФ (у Донському державному університеті в м. Ростов-на-Дону). Вона не лише організовувала освітній процес за російськими стандартами, а й активно займалася пропагандою: давала інтерв’ю на фоні університету, агітувала абітурієнтів вступати до фейкового закладу, викладала дисципліну «Газетно-журнальные жанры» та приймала іспити. Більше того, вона брала участь у підписанні «договору про наукове та освітнє співробітництво» з вишами РФ та отримала почесну грамоту від міністерства науки і вищої освіти РФ. За ці дії місцевий суд визнав її винуватою за ч. 3 ст. 111-1 КК України, призначивши 2 роки позбавлення волі та 10 років позбавлення права обіймати певні посади в освітній сфері. Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

Аргументи сторін

• Аргументи обвинувачення: Прокурори надали беззаперечні докази, зібрані з відкритих джерел. Свідки підтвердили, що бачили обвинувачену на відео у телеграм-каналах фейкового університету, де вона фігурувала як декан, а згодом і проректор. Також було надано протоколи огляду веб-сайтів та Telegram-каналів зі скріншотами, відеозаписами, копіями підписаних нею фейкових наказів та довідок-викликів для студентів.
• Аргументи захисту: Адвокат обвинуваченої подав касаційну скаргу, наголошуючи, що матеріали з інтернету та телеграм-каналів є недопустимими доказами. Захист стверджував, що без відповідних експертних висновків неможливо довести, чи справді на відео зафіксовано саме обвинувачену, і чи містять її слова заклики до агресії. Також зазначалося, що слідство не встановило власників та адміністраторів цих інтернет-ресурсів, а отже, інформація здобута з порушенням норм КПК України.
• Позиція суду: Верховний Суд (Касаційний кримінальний суд) повністю відкинув доводи захисту. Суд зазначив, що злочини проти основ національної безпеки часто підтверджуються електронними доказами (фото, відео, комп’ютерні дані) з відкритих і закритих мереж. Відповідно до ст. 99 КПК України, матеріали, що фіксують протиправні діяння і зібрані з дотриманням закону, є документами. Огляди сторінок були проведені слідчими та прокурорами в рамках ст. 237 КПК України з використанням функцій скріншоту та відеозапису. Суд визнав ці докази належними, підтвердивши законність вироку першої інстанції.

Висновки та поради

Рішення Верховного Суду формує стійку судову практику: цифрові сліди у месенджерах та соціальних мережах мають повну юридичну силу. Для клієнтів та громадян це означає, що будь-яка публічна активність, зафіксована правоохоронцями шляхом складання протоколу огляду інтернет-ресурсу (навіть без ідентифікації власника сайту чи проведення фоноскопічної експертизи), може стати підставою для кримінальної відповідальності. Цифрова гігієна та розуміння правових наслідків своїх дій у мережі сьогодні важливі як ніколи.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи може звичайний скріншот з Telegram бути доказом у суді?
Відповідь: Так. Якщо скріншот зроблено уповноваженою особою (слідчим або прокурором) під час огляду з дотриманням вимог ст. 237 КПК України та оформлено відповідним протоколом, він визнається електронним документом і належним доказом.

Питання: Чи обов’язково проводити експертизу відеозапису з інтернету для ідентифікації особи?
Відповідь: Ні, не завжди. У даній справі Верховний Суд (Касаційний кримінальний суд) погодився з тим, що особу було ідентифіковано свідками під час процедури впізнання за фотографіями, що в сукупності з відеозаписами стало достатньою доказовою базою.

#Колабораціонізм #КримінальнеПраво #ВерховнийСуд #ЕлектронніДокази #TelegramДокази #АдвокатМарцонь