Келія як житло: Унікальний консультативний висновок ЄСПЛ для України

Європейський суд з прав людини оприлюднив свою відповідь на запит про надання консультативного висновку від Верховного Суду. Це перший випадок, коли подібний запит надійшов від української інстанції. Спір, що розглядається у Верховному Суді, виник між монастирем Української Греко-Католицької Церкви та колишньою монахинею щодо її права проживати в жіночому монастирі. Жінка покинула релігійну громаду у 2017 році на тлі конфлікту та розбіжностей у поглядах з керівництвом. Суть проблеми полягає в складному зіткненні цивільного права особи на повагу до свого житла та базового принципу автономії релігійних організацій.

✅ Головна думка: Келія в монастирі може вважатися “житлом” у розумінні статті 8 Конвенції, якщо особа має з нею достатні та безперервні зв’язки, однак суди зобов’язані враховувати майнові права монастиря та статус особи в релігійній громаді.

Деталі справи

Ця судова історія розпочалася задовго до звернення до європейських інстанцій. Справа за запитом № P16-2025-001 розглядалася Європейським судом з прав людини у відповідь на звернення Верховного Суду. Згідно з матеріалами, громадянка Ф. була членкинею закритої релігійної громади сестер з 2004 року. З 2011 року її офіційним місцем проживання був зареєстрований жіночий монастир.

Після того, як у 2017 році жінка залишила монастир через конфлікт з керівництвом, вона здійснила кілька марних спроб повернутися, оскільки замки були змінені. Верховний Суд України, зупинивши провадження, звернувся до ЄСПЛ з двома ключовими питаннями: чи є приміщення монастиря (келії) “житлом”, і чи поширюється юрисдикція національного суду на такі спори, якщо право користування виникло з усної угоди, але було припинене через вихід особи з приміщення. Дата рішення ЄСПЛ — 05.03.2025.

Аргументи сторін та позиція ЄСПЛ

• Аргументи позивачки (колишньої монахині): Жінка стверджувала, що монастир надав їй цивільне “право на постійне проживання”. Вона зазначала, що релігійна організація незаконно перешкоджає їй користуватися приміщенням, підкреслюючи, що не має іншого житла, а всі її особисті речі досі знаходяться в келії. Суди нижчих інстанцій в Україні повністю підтримали її вимоги.
• Аргументи відповідача (монастиря): Представники монастиря наполягали, що даний спір є виключно внутрішньою справою церкви і повинен розглядатися в рамках канонічного, а не національного права. Вони доводили, що проживання в келії базувалося не на юридичному цивільному праві, а виключно на релігійному привілеї, який був втрачений після виходу з громади.
• Позиція суду (ЄСПЛ): Суд роз’яснив, що поняття “житло” завжди залежить від фактичних обставин. ЄСПЛ вказав, що вкрай важливо визначити юридичну природу перебування: чи було воно засноване на цивільному праві, чи виключно на статусі монахині. Суд також підкреслив, що келія не є незалежною одиницею, а є складовою частиною будівлі, що належить монастирю, який має захищені майнові права. Що стосується підсудності, ЄСПЛ зазначив: ключовим є те, чи стосується провадження “права”, яке визнається в національному законодавстві, і остаточну крапку в цьому має поставити саме Верховний Суд.

Висновки та поради

Цей безпрецедентний висновок ЄСПЛ вкотре підкреслює вагу принципу автономії релігійних організацій у європейській практиці. Якщо національний суд дійде висновку, що особа не мала закріпленого “права” на келію згідно з українським законодавством, то розглядати суть її вимог далі не потрібно. Для юристів та клієнтів це чіткий сигнал: у подібних майново-релігійних спорах критично важливо доводити наявність саме цивільно-правових підстав для користування майном, а не покладатися лише на внутрішньоконфесійні домовленості чи привілеї.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи є консультативний висновок ЄСПЛ юридично обов’язковим для виконання в Україні?
Відповідь: Ні, консультативні висновки не мають формальної обов’язкової юридичної сили. Проте вони є надзвичайно авторитетним орієнтиром і надаються спеціально для допомоги найвищим національним судам у правильній інтерпретації прав та свобод людини.

Питання: Які суди мають право запитувати такий висновок у ЄСПЛ?
Відповідь: Відповідно до положень Протоколу № 16, звертатися за консультативними висновками можуть лише найвищі національні суди та трибунали держав-членів (в Україні це Верховний Суд), і лише в контексті конкретної справи, яка на даний момент перебуває в них на розгляді.

#ЄСПЛ #ВерховнийСуд #ПравоНаЖитло #ЗахистПрав #MarzoniLaw