Абзац другий ст. 485 МК України, за яким притягається до відповідальності позивач втратив чинність внаслідок визнання його неконституційним за рішенням Конституційного Суду України, а тому накладення на позивача санкції у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, становить надмірне втручання в гарантоване Основним Законом України право власності, яке не забезпечує справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й фундаментальними правами позивача захисту права власності

Такого висновку дійшов Другий апеляційний адміністративний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції у справі № 548/572/21, яким було скасовано постанову про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, за апеляційною скаргою Полтавської митниці.

За обставинами справи, 15 березня 2021 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0032/11000/21, якою позивачку по справі № 548/572/21, визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 532833,90 (п’ятсот тридцять дві тисячі вісімсот тридцять три гривні) грн (дев’яносто) коп.

Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що згідно службової записки митного поста «Полтава» Дніпровській митниці Держмитслужби загальна сума несплачених митних платежів становить 177611,30 грн. Таким чином, позивачка використовувала транспортний засіб з іноземною реєстрацією «BMW 320», ввезений на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, інших цілях ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Не погодившись з вказаною постановою, позивачка оскаржила її до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Дніпровська митниця Держмитслужби прийняла рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об’єктивної та суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

По-перше, вирішуючи питання щодо застосування до позивачки відповідальності передбаченої ст. 485 МК України у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, колегією суддів враховано рішення Конституційного Суду України № 4-р(II)/2022 від 15 червня 2022 року.

Колегія суддів врахувала, що Рішення КСУ про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України прийнято 15 червня 2022 року та цим Рішенням встановлено, що абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, відповідно станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції (21.12.2022) абзац другий статті 485 Митного кодексу України втратив чинність.

Колегія суддів зазначила, що в даному випадку не відбулось скасування норми, яка передбачала адміністративну відповідальність, шляхом прийняття закону Верховною Радою України, проте абзац другий статті 485 Митного кодексу України, за яким притягається до відповідальності позивач втратив чинність внаслідок визнання його неконституційним за рішенням Конституційного Суду України.

Як наслідок колегія суддів дійшла висновку, що накладення на позивача санкції у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, становить надмірне втручання в гарантоване Основним Законом України право власності, яке не забезпечує справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й фундаментальними правами позивача захисту права власності, тому постанова в справі про порушення митних правил № 0032/11000/21 від 15 березня 2021 року в частині накладення на позивачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 532833,90 грн підлягає скасуванню.

По-друге, колегія суддів зазначила, що митна вартість автомобіля та розмір несплачених митних платежів встановлена на підставі службової записки заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення митного поста.

Зазначена службова записка митного органу не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу, оскільки не враховує інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень, тому вона не є належним доказом у справі про порушення митних правил.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду України у справі №725/1583/17 у постанові від 14.05.2020 зазначив, що відомості зазначені у службовій записці є інформативними і не можуть бути повністю достовірними.

Таким чином, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів суду не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів погодившись з аргументами представника позивача, апеляційну скаргу Полтавської митниці залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції по справі № 548/572/21 – без змін.

Ключові слова: судова практика, порушення митних правил, митне правопорушення, спори з митницею, скасування рішення митного органу, неконституційність закону, притягнення до адміністративної відповідальності, єврономери, євробляха, пільги щодо сплати митних платежів.

Write a comment:

Your email address will not be published.

logo-footer