Для укладення договору позики, де позичальником є один із подружжя, згода іншого з подружжя не є необхідною, оскільки такий правочин не стосується спільного майна подружжя. До моменту, коли позикодавець передає кошти позичальнику (дружині чи чоловікові), право власності на ці кошти у позичальника ще не виникає. Воно з’являється лише після отримання грошей. Відповідно, сторона, яка укладає договір позики, не здійснює розпорядження спільним майном подружжя, а лише вступає у зобов’язальні правовідносини.

Фабула справи (справа №703/141/23, провадження №61-18259св23):

Позивач (ОСОБА_1) подав позов проти відповідача (ОСОБА_2) про стягнення боргу у розмірі 2 430 000 грн за договором позики від 22 квітня 2019 року. Позов мотивовано тим, що відповідач не виконав зобов’язання щодо повернення коштів у встановлений строк. Позивач також направляв письмову претензію з вимогою повернення боргу, проте відповідач не відреагував.


Саммарі справи:

  • Позовні вимоги: стягнення боргу за договором позики.
  • Суд першої інстанції: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області (04 жовтня 2023 року) задовольнив позов повністю.
  • Суд апеляційної інстанції: Черкаський апеляційний суд (19 грудня 2023 року) залишив рішення першої інстанції без змін.
  • Суд касаційної інстанції: Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх судів – без змін.

Головні правові висновки:

  1. Зобов’язання за договором позики підтверджено: Суд встановив, що між сторонами укладено письмовий договір позики, а також наявність розписки, що підтверджує отримання відповідачем коштів. Відповідач не надав доказів, які б спростовували факт укладення договору або отримання позики.
  2. Згода подружжя не потрібна: Аргумент відповідача щодо необхідності згоди дружини для укладення договору позики був визнаний безпідставним, оскільки договір позики не стосується спільного майна подружжя.
  3. Строки позовної давності продовжено: Суд застосував п. 19 Прикінцевих положень ЦК України, якими передбачено продовження строку позовної давності на період дії воєнного стану.
  4. Немає підстав для касаційного скасування: Верховний Суд підтвердив відповідність рішень попередніх судів вимогам законності та обґрунтованості, а доводи касаційної скарги визнав безпідставними.

Ключові слова:

  • договір позики,
  • стягнення боргу,
  • розписка як доказ,
  • позовна давність,
  • Верховний Суд України,
  • рішення суду касаційної інстанції,
  • судова практика позики,
  • цивільний процесуальний кодекс.

Постанова КЦС ВС від 26.09.2024 № 703/141/23 (61-18259св23)

logo-footer