Верховний Суд наголошує, що інтереси дитини є ключовим критерієм при вирішенні спорів щодо визначення місця її проживання.
Згідно з ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть регулюватися домовленостями між учасниками, але обов’язково з урахуванням інтересів дитини. Такі відносини мають базуватися на принципах справедливості, добросовісності та відповідати моральним засадам суспільства.
Права дитини за Законом України «Про охорону дитинства»
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для всебічного розвитку (фізичного, інтелектуального, морального, культурного та соціального). Батьки зобов’язані створювати належні умови для цього.
Частина 3 ст. 11 цього ж Закону наголошує, що основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Батьки мають рівні права та обов’язки у вихованні дитини (ст. 141 СК України), зокрема:
- Забезпечувати фізичний, моральний і духовний розвиток.
- Створювати умови для реалізації природних здібностей.
- Піклуватися про здоров’я, навчання та підготовку до самостійного життя.
Міжнародні норми: Конвенція про права дитини
Конвенція про права дитини (ратифікована Україною у 1991 році) закріплює принцип однакової відповідальності батьків за виховання дитини.
У ст. 9 Конвенції зазначено, що дитина не повинна розлучатися з батьками проти їхньої волі, за винятком випадків, коли це відповідає її інтересам (наприклад, жорстоке поводження або неспроможність батьків піклуватися про дитину).
Місце проживання дитини: правове регулювання
Стаття 160 СК України визначає, що:
- Місце проживання дитини до 10 років визначається за згодою батьків.
- У віці 10–14 років – за згодою батьків і самої дитини.
- Після 14 років – самою дитиною.
Якщо батьки не можуть дійти згоди, спір вирішує суд або орган опіки (ст. 161 СК України).
Критерії для вирішення спору щодо проживання дитини
Під час вирішення спору суди враховують:
- Ставлення батьків до виконання обов’язків.
- Прихильність дитини до кожного з батьків.
- Вік, стан здоров’я дитини.
- Інші важливі обставини, наприклад:
- Особисті якості батьків.
- Умови для виховання й розвитку.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки, якщо він недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини.
Пріоритет інтересів дитини у судовій практиці
У справі «М. С. проти України» (2017, ЄСПЛ) було наголошено, що:
- Дитина має зберігати зв’язок із сім’єю, якщо вона благополучна.
- Дитині потрібно забезпечити стабільне, безпечне середовище для розвитку.
Справа «Хант проти України» (2006, ЄСПЛ) підкреслює, що інтереси дитини повинні переважати над інтересами батьків.
Висновок Верховного Суду
У справі, що розглядалася, Верховний Суд погодився з рішеннями попередніх інстанцій, які визначили місце проживання дитини з батьком, враховуючи:
- Прихильність дитини до батька.
- Забезпечення батьком фізичного й духовного розвитку.
- Збереження звичного середовища (навчання у тій самій школі, спілкування з однокласниками).
Суд також зазначив, що це рішення не позбавляє матір її батьківських прав і обов’язків.
У разі зміни обставин місце проживання дитини може бути переглянуте за згодою батьків або через суд.
Практичний підхід
При розгляді спорів щодо місця проживання дитини суди мають враховувати:
- Найкращі інтереси дитини.
- Об’єктивну оцінку обставин кожної конкретної справи.
- Баланс між правами батьків і обов’язком діяти в інтересах дитини.
Рішення Верховного Суду залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін. Постанова ВС від 10.05.2023 у справі № 554/5428/21-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110849713)
Ключові слова:
#місце проживання дитини, #інтереси дитини, #сімейне право, #права батьків, #Конвенція про права дитини, #рішення суду, #Верховний Суд, #ЄСПЛ.
