Касаційна інстанція Верховного Суду (КГС ВС) розглянула касаційні скарги Підприємства гаражного та технічного обслуговування «Автопослуги» та ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» щодо позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами до ТОВ «Елайтіен Плюс», ТОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» та інших осіб. Справа стосувалася оспорювання договорів купівлі-продажу та державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Обставини справи
Позовну заяву до суду подало Підприємство щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна між ним та ПП на підставі невідповідності умов цього договору вимогам Цивільного кодексу України. ГО як третя особа заявила самостійні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу незаконним, стверджуючи, що автостоянка, предмет договору, є колективною власністю організації, і продаж майна без їхньої згоди є порушенням їхніх прав.
Далі ГО змінило предмет позову, заявивши додаткові вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу між ТОВ-1 та ТОВ-2, скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та визнання за ГО права власності на це майно.
Суд першої інстанції задовольнив позов ГО, однак апеляційний суд скасував це рішення, зазначивши, що нові позовні вимоги не відповідають початковому предмету спору і виходять за межі компетенції третьої особи.
Аналіз рішення КГС ВС
Касаційний суд підтвердив правильність висновків апеляційного суду щодо того, що ГО в процесі зміни предмету позову фактично вийшло за межі предмета первісного спору. Вимоги ГО не були безпосередньо пов’язані з оспорюваним договором між Підприємством та ТОВ-1, а стосувалися нових учасників процесу, зокрема ТОВ-2, що свідчить про розширення предмета спору.
КГС ВС звернув увагу на те, що відповідно до ст. 49 ГПК України, третя особа може заявити самостійні вимоги лише в межах предмету спору між основними сторонами. Оскільки нові вимоги ГО виходили за межі первісного спору, вони не могли бути прийняті в рамках цієї справи.
Крім того, КГС ВС зазначив, що зміна предмета позову шляхом додавання нових позовних вимог щодо інших учасників процесу, включаючи нових відповідачів, фактично ставить під сумнів обґрунтованість участі ГО як третьої особи з самостійними вимогами.
Основні правові висновки
- Третя особа з самостійними вимогами має право заявити позов лише в межах первісного предмета спору. Якщо зміни у позовних вимогах стосуються інших учасників або інших правовідносин, це виходить за межі допустимого.
- Розширення предмету спору через додаткові вимоги, що не стосуються безпосередньо спірного договору між позивачем і відповідачем, є недопустимим.
- Зміна предмета позову без урахування допустимих меж у рамках однієї справи порушує принципи процесуальної економії та справедливого судочинства.
Висновки
Це рішення КГС ВС є важливим прецедентом щодо обмежень для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору. Воно наголошує на важливості чіткого визначення меж предмета позову та обґрунтованості таких вимог у процесі. У разі зміни предмета спору та залучення нових учасників, позивач має подати самостійний позов. Суд наголошує на необхідності дотримання процесуальних норм та обмежень, що стосуються заявлення нових позовних вимог, аби уникнути затягування справи та забезпечити належний правовий захист для всіх учасників.
Для отримання детальної інформації можна ознайомитись з текстом постанови за посиланням.
