Верховний Суд України продовжує розвивати практику захисту прав осіб у рамках цивільного судочинства, зокрема, у випадках, коли мова йде про реструктуризацію зобов’язань за кредитними договорами. Важливим прикладом є нещодавнє рішення у справі, що стосувалася обов’язкової реструктуризації боргу за кредитами, наданими в іноземній валюті, відповідно до Закону України № 1381-IX. Це рішення надає важливі орієнтири щодо того, які правові інструменти повинні бути використані для належного захисту прав позичальників, зокрема при застосуванні механізмів реструктуризації боргу.
1. Основні положення рішення Верховного Суду
Згідно з рішенням Верховного Суду, ключовими аспектами правового аналізу є ефективність і належність обраного способу захисту прав позичальника при реструктуризації боргу. Суд наголошує на тому, що кожна особа має право звертатися до суду для захисту своїх порушених прав, і це право визначається Кодексом цивільного процесу України (ЦПК). Однак при цьому важливо, щоб спосіб захисту прав був відповідним до конкретних обставин справи і максимально ефективним.
1.1. Способи захисту прав позичальників
Під час здійснення правосуддя Верховний Суд наголосив на важливості належного способу захисту прав, що передбачає вибір способу, який найкраще відповідає змісту прав і обставинам справи. Спосіб захисту має бути таким, щоб гарантувати повне відновлення порушеного права позивача. Важливо, що суд надає особливу увагу тому, чи було обрано ефективний спосіб захисту прав позичальника, а також чи відповідає цей спосіб змісту права і характеру порушення.
1.2. Застосування реструктуризації боргу
Реструктуризація боргу, передбачена Законом України “Про споживче кредитування”, є важливим механізмом, що дозволяє позичальникам полегшити фінансове навантаження при погашенні кредиту. Однак, як показує судова практика, процес реструктуризації повинен проходити в строгій відповідності до вимог законодавства, зокрема, щодо умов та порядку реструктуризації боргу. У разі порушення таких умов або неправильного вибору способу захисту прав позичальника, суд може відмовити у задоволенні позову.
2. Особливості обов’язкової реструктуризації боргу
Згідно з новими положеннями Закону № 1381-IX, реструктуризація зобов’язань за договорами про споживчий кредит, що надані в іноземній валюті, є обов’язковою за вимогою позичальника. Однак ця реструктуризація має низку обмежень і умов, які повинні бути дотримані:
- Критерії для реструктуризації: Зобов’язання, які підлягають реструктуризації, мають відповідати певним критеріям, зокрема, прострочена заборгованість або зобов’язання, що не були погашені до 1 січня 2014 року, підлягають реструктуризації за умови наявності інших необхідних умов.
- Процедура реструктуризації: Днем реструктуризації є день подання заяви позичальником. Кредитор зобов’язаний здійснити всі необхідні обчислення та надіслати позичальнику повідомлення про зміну умов кредитного договору.
3. Проблеми ефективності способу захисту
Однією з ключових проблем, на яку звернув увагу Верховний Суд, є питання ефективності способу захисту прав позичальників. Суд зазначає, що вибір позичальником неналежного або неефективного способу захисту прав може призвести до відмови у задоволенні позову. В таких випадках суд не лише аналізує саму порушену норму, але й визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту ефективності в конкретному випадку.
4. Висновки та рекомендації
Верховний Суд підкреслює важливість ретельного вибору способу захисту прав, зокрема при застосуванні механізмів реструктуризації боргу за споживчими кредитами. Суд має забезпечити, щоб спосіб захисту відповідав характеру порушеного права та спричиненим наслідкам. Реструктуризація боргу повинна бути здійснена відповідно до чітких процедурних норм, що гарантує правову визначеність та ефективність захисту прав позичальників.
Юристи та практики повинні враховувати ці аспекти під час надання консультацій позичальникам, які бажають скористатися правом на реструктуризацію своїх зобов’язань, щоб уникнути помилок у виборі способу захисту своїх прав у судовому порядку.
Постанова від 04.11.2024 по справі № 465/4230/22 Касаційний цивільний суд
