Стягнення моральної шкоди з РФ: аналіз постанови Верховного Суду щодо меж компенсації та тягаря доказування

✅ Правовий висновок: Сам факт збройної агресії РФ породжує право на відшкодування моральної шкоди, проте визначення її розміру вимагає від позивача доведення конкретних індивідуальних обставин (втрата майна, здоров’я, близьких), а суд касаційної інстанції не має повноважень здійснювати переоцінку зібраних доказів.

Номер справи: 362/7854/24 (провадження № 61-10577св25)
Суд: Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Суть спору

У листопаді 2024 року громадянка України звернулася до суду з позовом проти держави російська федерація. Головна вимога позивачки полягала у стягненні компенсації за завдану моральну шкоду в розмірі 35 000,00 Євро, що в еквіваленті становило 1 595 587,00 грн. Фундаментом для позову стала безпрецедентна зміна умов життя позивачки внаслідок повномасштабного вторгнення. До 24 лютого 2022 року вона мешкала на Київщині (Васильківський район), проте через збройну агресію та постійну небезпеку була змушена покинути власну домівку, ставши внутрішньо переміщеною особою у Львівській області.

Позивачка детально обґрунтувала свої вимоги: щоденні душевні страждання, хронічний стрес, страх за власне життя та життя близьких через регулярні повітряні тривоги, бомбардування критичної інфраструктури та необхідність тривалого перебування в укриттях. Усі ці фактори призвели до руйнування нормальних життєвих зв’язків та змусили докладати надзусиль для організації елементарного побуту. Суд першої інстанції (Васильківський міськрайонний суд) повністю відмовив у задоволенні позову, вказавши на недоведеність факту завдання шкоди. Однак, Київський апеляційний суд скасував це рішення, визнав факт спричинення моральної шкоди, але задовольнив позов лише частково — стягнувши з РФ 50 000,00 грн. Не погодившись із сумою, позивачка подала касаційну скаргу, вимагаючи присудити заявлені початково 35 000 Євро.

Позиція суду (Ratio Decidendi)

Верховний Суд, розглядаючи справу, спирався на положення статей 11 та 23 Цивільного кодексу України. Суд підтвердив фундаментальний принцип: завдання моральної шкоди внаслідок військової агресії РФ є беззаперечним фактом, який породжує зобов’язання з її відшкодування. Гроші у цьому випадку виступають еквівалентом моральної шкоди, покликаним трансформувати страждання у загальнодоступне вираження. Проте, ключовим акцентом постанови стало питання визначення розміру цієї компенсації.

Колегія суддів підкреслила, що розмір грошової компенсації не є фіксованим чи автоматичним. Він може суттєво відрізнятися залежно від конкретних обставин, на які посилається позивач. До таких обставин Верховний Суд відніс: смерть близьких осіб, каліцтво, місце проживання (безпосередньо зона бойових дій чи відносно безпечний тил), а також пошкодження або знищення майна. Згідно зі статтею 81 ЦПК України, тягар доказування наявності моральної шкоди та причинного зв’язку лежить саме на позивачі. Оскільки апеляційний суд вже оцінив надані докази (статус ВПО, факт переселення) та визначив суму в 50 000 грн як справедливу, Верховний Суд зазначив, що в силу статті 400 ЦПК України він не наділений повноваженнями переоцінювати докази або встановлювати нові обставини. Позивачка не надала судам попередніх інстанцій додаткових беззаперечних доказів, які б виправдовували стягнення максимальної заявленої суми.

Деталі рішення

Важливим процесуальним нюансом цієї справи стало застосування принципу заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius). Оскільки відповідач (РФ) не подавав касаційної скарги, а рішення оскаржувалося виключно позивачкою в частині незадоволених вимог, Верховний Суд переглядав справу суворо в цих межах. Суд касаційної інстанції констатував, що встановлення фактичних обставин та оцінка доказів є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Сума у 35 000 Євро розглядалась як ймовірна вимога, яка не була підтверджена достатньою мірою індивідуальних душевних чи фізичних втрат згідно з матеріалами справи. Відтак, рішення апеляційного суду про стягнення 50 000 грн було залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Action Item для адвоката

Формуючи позовні вимоги до РФ про стягнення багатомільйонних сум компенсації моральної шкоди, категорично не можна покладатися виключно на загальновідомий факт збройної агресії та статус внутрішньо переміщеної особи. Цей прецедент чітко демонструє: для отримання сум, що перевищують “базові” показники (як-от 50 000 грн), адвокату необхідно формувати потужну доказову базу індивідуальних страждань. Це можуть бути висновки судово-психологічної експертизи, медичні довідки про погіршення стану здоров’я на фоні стресу, докази втрати унікальних професійних чи життєвих можливостей. Пам’ятайте, що битву за розмір суми необхідно вигравати в судах першої та апеляційної інстанцій — Верховний Суд не буде переоцінювати докази на вашу користь.