Аналіз рішення Верховного Суду щодо стягнення коштів із керівника боржника
Вступ
Стягнення коштів із керівника боржника на підставі частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) є важливим механізмом забезпечення відповідальності в межах справ про банкрутство. У постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду (КГС ВС) від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21 було сформульовано низку ключових правових висновків, які визначають порядок стягнення коштів та їх подальшого використання.
Основні положення справи
Солідарна відповідальність керівника боржника
Кошти, стягнені з керівника або члена органу управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, визнаються коштами боржника, які:
- Включаються до ліквідаційної маси.
- Використовуються для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, визначеному КУзПБ.
Це забезпечує дотримання принципу колективного задоволення вимог кредиторів, що є основною метою процедур банкрутства.
Обставини справи
У справі № 908/3236/21 кредитор звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів із директора боржника через його порушення обов’язку подати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог, посилаючись на відсутність об’єктивних підстав для визначення моменту виникнення загрози неплатоспроможності.
Рішення Верховного Суду
КГС ВС частково задовольнив касаційну скаргу, змінив мотивувальну частину рішення апеляційного суду. У висновках Верховний Суд зазначив:
- Солідарна відповідальність керівника боржника має деліктну природу.
- Для її покладення необхідно встановити порушення, яке спричинило негативні наслідки, такі як неможливість виконання зобов’язань перед кредиторами.
- Стягнені кошти мають бути зараховані до ліквідаційної маси, а не використовуватися для задоволення вимог окремого кредитора.
Правові аспекти стягнення коштів
Порядок встановлення відповідальності
За змістом ч. 6 ст. 34 КУзПБ:
- Суд повинен встановити факт порушення керівником обов’язків, передбачених законом.
- Встановлення відповідного порушення та вирішення питання про стягнення здійснюються в межах одного судового провадження.
- Кошти, отримані внаслідок стягнення, зараховуються до ліквідаційної маси боржника.
Колективний принцип задоволення вимог
Задоволення вимог кредиторів поза межами ліквідаційної маси суперечить цілям процедур банкрутства, які передбачають:
- Пріоритет колективного розподілу активів боржника.
- Пропорційне задоволення вимог кредиторів згідно з чергою, встановленою КУзПБ.
Висновки Верховного Суду
- Солідарна відповідальність має деліктну природу. Вона покладається за порушення, яке спричинило негативні наслідки для кредиторів.
- Пріоритет колективного задоволення вимог. Стягнення коштів із керівника боржника має здійснюватися виключно на користь боржника, з подальшим зарахуванням до ліквідаційної маси.
- Важливість моменту виникнення обов’язку. Визначення моменту, коли керівник повинен був подати заяву про банкрутство, є ключовим для встановлення його відповідальності.
Часті запитання (FAQ)
- Що таке солідарна відповідальність керівника боржника? Це відповідальність керівника за порушення обов’язків, визначених законом, що призвели до негативних наслідків для кредиторів.
- Як використовуються стягнені кошти? Вони зараховуються до ліквідаційної маси боржника і використовуються для задоволення вимог кредиторів у встановленій черговості.
- Які умови покладення солідарної відповідальності? Необхідно довести факт порушення керівником обов’язку подати заяву про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника.
- Чи може окремий кредитор отримати стягнені кошти? Ні, стягнені кошти спрямовуються виключно до ліквідаційної маси для пропорційного розподілу між кредиторами.
- Які наслідки недотримання процедури банкрутства? Це може призвести до визнання рішень незаконними та відмови у задоволенні вимог кредиторів.
Ключові слова:
#стягнення_коштів #солідарна_відповідальність #КУзПБ #банкрутство #Верховний_Суд
