У справі № 953/13802/20 Полтавський апеляційний суд скасував рішення Київського районного суду міста Харкова та визнав протиправним штраф, винесений митним органом за частиною 6 статті 470 Митного кодексу.
Рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115610473
Судом зазначено:
Згідно ч.7ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України, передбачено, що для автомобільного транспорту встановлюються строк транзитних перевезень у 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.
Протоколом про порушення митних правил № 0539/80700/20 від 03 квітня 2020 року встановлено, що 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування «Bmw 520D», VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації Республіка Грузія) з метою транзиту. Згідно з вимогами статті 95 МК України термін вивезення вищевказаного транспортного засобу до 08 листопада 2018 року включно.
Разом з тим, на момент ввезення транспортного засобу диспозиція стаття 470 МК України передбачала відповідальність, зокрема, за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення.
Зазначена норма закону складалась із трьох частин та санкція будь-якої із них в тій редакції була більш м`якою, ніж санкція частини 6 статті 470 МК України у діючій редакції.
Законом України №2612-VII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до статті 470 МК України, яка наразі містить 6 частин.
Відповідно до Закону України №2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція частини 6 статті 470 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року.
Диспозицією частини 6 статті 470 МК України встановлена відповідальність за перевищення встановлених статтею 95 цього Кодексу строків доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
За вчинення вказаного правопорушення передбачене стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів.
Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися як правопорушення.
Згідно з положенням статті 3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
У рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Частиною 6 статті 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Однак, такі дії на час ввезення вказаного транспортного засобу як окремий склад правопорушення законом (МК України) не були передбачені.
Отже, дії ОСОБА_1 в редакції Закону, який був чинним на час скоєння правопорушення, утворюють склад правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що положення частини 6 статті 470 МК України, на час ввезення вказаного транспортного засобу не діяло і не було передбачено законом, як окремий склад правопорушення, що посилює відповідальність за адміністративні правопорушення, порівняно з попередньою редакцією статті 470 МК України, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 6 статті 470 МК України у чинній наразі редакції не узгоджується з положеннями закону.
Апеляційний суд за результатами розгляду справи вважає, що в межах даного провадження відсутній склад правопорушення, передбачений частиною 6 статті 470 МК України.
Справи про порушення митних правил, передбачені частинами 1 – 5 статті 470 МК України, на даний час, розглядаються органами доходів і зборів (стаття 522 МК України), а тому апеляційний суд позбавлений права розглядати справу про порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 6 статті 470 МК України у чинній наразі редакції відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно пункту2частини 8статті 294КУпАП,за наслідкамирозгляду апеляційноїскарги,суд апеляційноїінстанції маєправо скасуватипостанову тазакрити провадженняу справі.
За таких обставин, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 470 МК України- закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
