Харківським районним судом Харківської області було проведено розгляд матеріалу за ч.1 ст.130 КУпАП у справі № 635/6577/23, захист здійснювався адвокатом Марцонь Д.Г. Провадження у справі було закрито, у зв`язку з відсутністю в діях особи події і складу адміністративного правопорушення
Посилання на рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115773824
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою складовою частинною зазначеного правопорушення.
Визначення терміну “керування транспортним засобом” було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом – виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 19 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Разом з тим матеріали справи не містять доказів на підтвердження керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Так, при дослідженні у судовому засіданні відеозаписів, які маються на двох дисках судом встановлено, що запис на одному диску триває декілька секунд, без звуку, зафіксовано момент зупинення автомобіля, але який саме автомобіль зупинений та хто водій визначити неможливо, бо запис закінчується моментом зупинки. На другому диску спочатку мається запис подій, які не стосуються ОСОБА_1 . Далі вбачається, що момент, що саме ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом на даному відеозапису відсутній, тобто відеодоказів того, що саме ОСОБА_1 знаходилася за кермом автомобіля та бувзупинений працівниками поліції не має.
За таких обставин працівниками поліції не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що є обов`язковою умовою відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, при перегляді відеозапису, який мається на диску, на протязі усього запису присутня ненормативна лексика з боку поліцейських, судом не встановлено висловлювання яких-небудь законних вимог до ОСОБА_1 . Отже у працівників поліції були відсутні правові підстави для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності, тобто того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення не доведена винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
