ВС: Посилання на ChatGPT не є підставою для перегляду чи роз’яснення судового рішення
У постанові від 2024 року у справі щодо тлумачення поняття «добровільне зобов’язання», Верховний Суд висловив принципову позицію щодо використання штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, у судовому процесі. Суд визнав, що апелювання до згенерованих ШІ відповідей як до підстави для роз’яснення судового рішення є проявом неповаги до судової влади та зловживанням процесуальними правами.
Позиція Верховного Суду
Заявник у справі послався на відповіді ChatGPT для підтвердження своєї незгоди з термінологією, використаною у постанові суду. Однак ВС зазначив, що штучний інтелект не є джерелом достовірної, науково підтвердженої інформації, а отже не може конкурувати із судовим розсудом.
Суд вказав, що така практика створює ризик підриву авторитету судової влади, суперечить принципам справедливого судочинства та зневажає остаточність судових рішень.
Правове регулювання і міжнародні принципи
ВС нагадав, що Україна є учасницею міжнародних ініціатив з етики ШІ (OECD, Рада Європи), а також має власну Концепцію розвитку штучного інтелекту. Водночас наразі не існує затверджених правових та етичних стандартів використання ШІ в судочинстві.
Європейська хартія з етики ШІ в судових системах 2018 року та висновки КРЄС №26 (2023) наголошують: технології можуть бути лише допоміжним інструментом, а не джерелом правових позицій. Судді зберігають автономію в ухваленні рішень та тлумаченні права.
Процесуальні зловживання та неповага до суду
ВС зазначив, що подання заяви з вимогою підтвердити або спростувати позицію ChatGPT фактично є неприпустимим тиском на судову владу, який не відповідає меті господарського судочинства. Суд розцінив такі дії як явно безпідставні, процесуально неприйнятні та принизливі щодо суду.
Суд нагадав, що адвокати зобов’язані сприяти справедливому судочинству, уникати зловживань процесуальними інструментами та використовувати ШІ відповідально, розуміючи його обмеження.
Висновок
ВС дійшов висновку, що використання відповідей ChatGPT як аргументу у процесуальній заяві є неприйнятним і дискредитує як сам судовий процес, так і авторитет правосуддя. Заява була визнана зловживанням процесуальними правами та залишена без задоволення на підставі статті 43 ГПК України.
#штучнийінтелект #ChatGPT #судовапрактика #етикаШІ #судоваавтономія #справедливийсуд #Marzoni
