Обов’язок державних та приватних виконавців регулярно перевіряти майновий стан боржників та вживати заходів для стимулювання сплати боргу регламентований законодавством.
05 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №910/10211/21 (ЄДРСРУ №122805430) розглянув питання щодо періодичності перевірки майнового стану боржника виконавцями.
Виконавче провадження та його засади
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», ця процедура є завершальною стадією судового розгляду, спрямованою на примусове виконання судових рішень та рішень інших органів. Зазначені дії здійснюються виключно в межах повноважень, визначених Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Стаття 2 цього Закону передбачає основні принципи виконавчого провадження:
- Верховенство права;
- Обов’язковість виконання рішень;
- Законність;
- Диспозитивність;
- Справедливість та об’єктивність;
- Гласність;
- Розумні строки виконання;
- Співмірність заходів примусового виконання;
- Забезпечення права на оскарження дій виконавців.
Періодичність перевірки майнового стану боржника
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний:
- Провести перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження.
- Надалі здійснювати перевірки:
- Не менше одного разу на два тижні – для виявлення рахунків та електронних гаманців боржника.
- Не менше одного разу на три місяці – для виявлення нерухомого й рухомого майна, майнових прав, а також отримання інформації про доходи боржника.
У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №904/3525/18 наголошено, що періодичність цих перевірок визначена законодавством і має дотримуватися систематично. Окремі дії щодо розшуку майна без регулярної перевірки не вважаються належним виконанням обов’язків виконавця.
Відповідальність виконавця
Відсутність повного виконання виконавцем дій, передбачених законом, може призвести до передчасного висновку про відсутність майна боржника. Це, у свою чергу, може порушувати права кредитора на судовий захист.
Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 визначає, що виконання судового рішення є складовою права на судовий захист і охоплює комплекс заходів, спрямованих на захист прав і відновлення порушених інтересів.
Ухилення боржника та тимчасові обмеження
Ухилення від виконання боргових зобов’язань є оціночним поняттям. Відповідно до законодавства, доведення факту ухилення покладається на виконавця. У разі встановлення факту ухилення виконавець може ініціювати тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Таке обмеження застосовується не лише за наявності факту невиконання зобов’язань, а саме за умови свідомого ухилення боржника від виконання рішень суду. Це може включати:
- Активні дії – приховування майна, невиконання викликів виконавця.
- Пасивні дії – ігнорування обов’язків, бездіяльність щодо погашення заборгованості.
Висновок
На підставі ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен:
- Проводити перевірку майнового стану боржника щонайменше раз на два тижні для виявлення рахунків і електронних гаманців.
- Здійснювати перевірку нерухомості, майнових прав та доходів щонайменше раз на три місяці.
- У разі виявлення ухилення боржника ініціювати тимчасове обмеження його права на виїзд за кордон.
Регулярність перевірок та своєчасність дій виконавця є ключовими для забезпечення ефективного виконання судових рішень.
Ключові слова:
#виконавче провадження, #боржник, #державний виконавець, #перевірка майнового стану, #ухилення від зобов’язань, #тимчасове обмеження, #виїзд за кордон, #Закон України про виконавче провадження, #судовий захист, #примусове виконання.
