Судова практика: Обов’язок сторони цікавитись провадженням та наслідки пропуску строків (Справа №766/470/25)

У справах про адміністративні правопорушення, особливо тих, що тягнуть за собою значні штрафи та позбавлення спеціальних прав, своєчасність дій має критичне значення. Часто сторони процесу помилково вважають, що будь-яка причина затримки подання апеляції буде визнана судом поважною. Проте судова практика демонструє жорсткий підхід до дотримання процесуальних строків, базуючись на принципі, що особа повинна сама активно цікавитися перебігом своєї справи. Показовим прикладом є рішення апеляційної інстанції щодо перегляду постанови у справі про керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права.

✅ Головна думка: Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки. Пасивна поведінка не може бути виправданням для пропуску строків оскарження.

Деталі справи та хронологія подій

Справа бере початок з постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 21 березня 2025 року. У справі №766/470/25 громадянина В. було визнано винним у вчиненні серйозного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування, вчинене повторно).

Суд першої інстанції застосував до порушника суворе стягнення: штраф у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п’ять років.

Не погодившись із таким рішенням, адвокат громадянина В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову як незаконну. Однак, скарга була подана лише 21 серпня 2025 року, тобто зі значним пропуском встановленого законом строку.

Юридичний аналіз пропуску строку

Згідно з частиною 2 статті 294 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У даній справі постанова була винесена 21 березня 2025 року. Відповідно, останнім днем для своєчасного подання апеляційної скарги було 31 березня 2025 року. Апеляційна скарга була подана через 5 місяців після дедлайну.

Закон передбачає можливість поновлення пропущеного строку, але виключно якщо причини пропуску будуть визнані судом поважними — тобто такими, що об’єктивно перешкоджали особі вчасно звернутися до суду і не залежали від її волі.

Аргументи сторін щодо поважності причин пропуску

• Аргументи захисту (апелянта): Адвокат у клопотанні про поновлення строку посилався на те, що її підзахисний не міг подати скаргу вчасно через виконання бойових завдань. Додатковим аргументом було те, що відеофайли з обставинами правопорушення сторона захисту отримала для ознайомлення лише 08 липня 2025 року, що нібито завадило сформувати позицію раніше.
• Позиція апеляційного суду (аналіз доводів): Суд детально перевірив аргументи захисту і визнав їх неспроможними, спираючись на хронологію подій:
  • Обізнаність про справу: Громадянин В. знав про розгляд справи, оскільки ще під час складення протоколу надав заяву про отримання судових повідомлень в електронній формі. Відкритість судового процесу гарантувала йому можливість своєчасно дізнатись про результат.
  • Спростування участі в бойових діях у відповідний період: Надані довідки свідчили, що участь громадянина В. у бойових діях обмежувалася лютим місяцем 2025 року, тобто ще до винесення постанови суду першої інстанції. Це не могло завадити оскарженню в березні-серпні.
  • Хронологія дій захисту: Договір з адвокатом було укладено 19 травня 2025 року. Вже 26 травня 2025 року адвокат отримала матеріали справи на електронну пошту. Навіть якщо відеофайли були отримані 08 липня 2025 року, це не пояснює, чому апеляційна скарга була подана лише 21 серпня 2025 року, тобто через півтора місяця після отримання останніх доказів і через три місяці після отримання основних матеріалів справи.

Висновки суду та наслідки

Апеляційний суд дійшов висновку, що наведені причини пропуску строку не є об’єктивними та непереборними. Апелянт мав достатньо часу та можливостей після залучення адвоката та отримання матеріалів справи для підготовки та подання скарги в розумні строки, навіть якщо первинний десятиденний строк був пропущений.

Пасивна поведінка сторони та зволікання з реалізацією права на захист призвели до того, що суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку. У результаті, апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала, без розгляду по суті, а суворе рішення суду першої інстанції про штраф 40 800 грн та позбавлення прав на 5 років набрало законної сили.

FAQ: Часті запитання

Питання: Чи є участь у бойових діях автоматичною підставою для поновлення строків?
Відповідь: Ні, не автоматичною. Суд досліджує, чи дійсно участь у бойових діях припадала саме на період строку оскарження і чи об’єктивно вона унеможливлювала подання скарги (наприклад, відсутність зв’язку, перебування “на нулі”). Якщо особа мала можливість зв’язатися з адвокатом або перебувала в тилу в період дії строку, суд може не визнати причину поважною.

Питання: Що означає “обов’язок сторони цікавитись провадженням”?
Відповідь: Це принцип, згідно з яким особа, яка знає про наявність судової справи щодо неї (наприклад, при ній склали протокол), повинна самостійно відстежувати дату засідання та рішення суду (через сайт “Судова влада”, телефонуючи до суду тощо). Посилання на те, що “суд не надіслав повістку”, часто не спрацьовує, якщо особа могла дізнатися про розгляд іншим шляхом.

#СудоваПрактика #КУпАП #Стаття126 #АпеляційнеОскарження #ПропускСтроку #ХерсонськийСуд #ПраваВодіїв #АдвокатПоДТП